Опитування охопило 31 школу Львівської області та 1087 учнів 8-11 класів.
Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради, згідно з інформацією від DailyLviv.com.
57% учнів 8-11 класів Львівщини висловили бажання отримати вищу освіту в Україні. 21% поки що не визначилися, чи залишаться в країні. Ці дані отримані з соціологічного дослідження, проведеного Дослідницькою агенцією Fama у навчальних закладах області з 19 травня по 3 червня 2025 року, згідно з пресслужбою Львівської облради.
Результати даного дослідження, які представила СЕО агенції FAMA Мар’яна Малачівська, були обговорені 4 вересня на засіданні робочої групи з питань національної пам’яті при Львівській обласній військовій адміністрації та презентовані на брифінгу для журналістів.
«Триває робота над стратегією національної пам’яті Львівської області та планом заходів для її реалізації. Ці документи ми плануємо розробити до кінця року. Основною метою соціологічного дослідження є оцінка нинішнього стану справ та формулювання основ для створення Стратегії національної пам’яті Львівщини. Важливо сформувати світогляд серед молоді, розуміти, як вони пов’язують себе з Україною, яке бачать своє майбутнє у країні, як оцінюють та інтерпретують історичні події», – наголосив голова робочої групи з розробки регіональної політики національної пам’яті, перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.
Згідно з висновками соціологів, 47% опитаних хочуть залишитися в Україні, хоча тільки 29% з них впевнені у своєму рішенні.
Цифра 57% тих, хто бажає продовжити навчання в Україні, збігається з відсотком тих, хто точно відчуває гордість за свою країну. 83% опитаних висловили згоду з твердженням “Я відчуваю гордість за свою країну” (57% – повністю погоджуються, 26% – скоріш за все погоджуються); 14% залишилися нейтральними, і лише 3% не відчувають гордості за свою країну.
Найбільше юнацтво Львівщини пишається українською історією (+82%), незламністю в сучасній війні (+85%) та емоційною прив’язаністю до рідної місцевості – свого міста чи села (69%). (На це питання можна було вибрати декілька відповідей).
Щодо поглядів на історію, ТОП-3 найвідоміших історичних постатей, на думку учнів 8-11 класів, включають Богдана Хмельницького, Степана Бандеру та Тараса Шевченка. Четверту позицію посідає Іван Мазепа. Серед найбільших лиходіїв молодь вважає Сталіна, Путіна, Януковича та Леніна.
Всього у списку героїв нараховується 147 персоналій, тоді як лиходіїв – 116. Серед героїв сучасної війни – 37 особистостей, зокрема Дмитро Коцюбайло, Тарас “Сармат” Матвіїв, Юрій Руф. Цікавим є те, що учні переважно не згадують місцевих видатних діячів, а орієнтуються на імена зі шкільної програми. Проте вони хочуть більше дізнаватися про свою громаду та місце проживання (67%), оскільки відзначають недостатність інформації.
“Дослідження демонструє, що шкільна програма добре реалізується, але потрібно враховувати важливість знань про малу батьківщину, оскільки вони формують у молоді емоційний зв’язок на рівні любові до рідного краю, готовності відновлювати економіку та жити тут”, – коментує в.о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод.
Старшокласники Львівщини високо оцінюють значення знання історії України (78%). Дослідження показало, що вони мають запит на сучасні, динамічні та інтерактивні формати навчання, особливо ті, що включають відео та інші цифрові джерела. Використання відеоконтенту пов’язане з високим рівнем зацікавленості у вивченні історії.
Близько половини підлітків (48%) на Львівщині відвідують пам’ятні заходи лише з примусу або зовсім не з’являються. З тих, хто приходить, більшість віддає перевагу заходам на рівні школи (до 83%), приблизно чверть опитаних беруть участь у заходах громади (8-25%) та ще менше – у тих, що організовують громадські чи скаутські організації (8-20%).
80% учнів зазначають, що не належать до жодної молодіжної, громадської, спортивної чи релігійної організації.
“Для половини учнів (48%) заходи національної пам’яті є нецікавими. Нам слід змінити підходи до планування та реалізації таких заходів, а також створювати комфортне середовище для інтеграції молоді у молодіжні громадські організації (перш за все, патріотичних), адже 80% підлітків не ідентифікують себе з жодним молодіжним об’єднанням”, – зазначає військовослужбовець, один з ініціаторів розробки регіональної стратегії національної пам’яті, член профільної робочої групи Антон Петрівський.
74% учнів 8-11 класів на Львівщині, які брали участь у дослідженні, вказали, що отримують інформацію з Телеграму. Наступним популярним джерелом новин для молоді області став TikTok (67%). Високі показники тримає Instagram (49%).
Серед важливих джерел інформації опитані також виділили сім’ю (63% учнів дізнаються новини від батьків), майже половина (47%) отримують новини від вчителів, а 45% – від друзів.
Дослідження реалізувалося за замовленням Львівської обласної військової адміністрації і за фінансової підтримки приватного підприємства «Капітель». Формування опитувача для дослідження відбулося за участі військовослужбовця та співініціатора стратегії Антона Петрівського та вчителя-історика, блогера Олександра Сапронова.
Опитування охопило 31 школу Львівської області та 1087 учнів 8-11 класів. Максимальна теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 3%.
Результати дослідження не можуть вважатися репрезентативними щодо учнів 8-11 класів, які навчаються в спеціалізованих або санаторних закладах, а також тих, що переведені на дистанційне навчання.
