Нарешті для територій, що прилягають до Львівського аеропорту, встановили прозорі правила.

Державіаслужба офіційно затвердила захисні зони для радарів та навігаційного обладнання й визначила обмеження щодо висоти будівель у приаеропортовій зоні.

За словами заступника голови Львівської ОВА Юрія Бучка, таке рішення дозволить остаточно вирішити багаторічний містобудівний конфлікт між громадами й забезпечити захист як для летовища, так і для інвесторів.

Що зміниться для громад та бізнесу

Завдяки новому зонуванню громади, що межують із аеропортом, отримали чітко окреслені межі, за якими потрібно буде планувати території та приймати рішення щодо забудови.

«Коли місцева влада готуватиме генеральні плани або видаватиме дозволи на будівництво, вона матиме зрозумілий орієнтир: де дозволено зводити будівлі, а де знаходиться зона безпеки польотів. Це захистить бізнес від заморожених проєктів і збереже аеропорт від потенційно небезпечних перешкод», — підкреслив Юрій Бучко.

Передісторія: чому виник конфлікт

Конфлікт навколо землі розгорівся після того, як Сокільницька громада змінила генеральний план і відвела близько 50 гектарів сільськогосподарських паїв упритул до злітної смуги під майбутню комерційну та житлову забудову.

Львівська міська рада різко виступила проти такого рішення, стверджуючи, що подібна забудова порушує шумові та санітарні зони аеропорту й може поставити під загрозу його функціонування.

Водночас у ЛОВА критикували позицію міськради, зазначаючи, що розвиток аеропорту (зокрема будівництво майбутнього карго-терміналу) через щільну міську забудову можливий переважно в напрямку Сокільників. Проте правового механізму для автоматичного резервування цих земель державою не було: ці ділянки є приватними, і під інфраструктурні проєкти їх доведеться викуповувати.

Затверджені Державіаслужбою обмеження мають стати компромісом: вони закріплять межі безпеки та дозволять громадам розвиватися без ризику для авіації.