У другий день святкування Різдва Христового, за новоюліанським календарем – 26 грудня, християни відзначають Собор Пресвятої Богородиці, висловлюючи шану богоматеринству.

Точної інформації про те, в якому столітті свято Собору Пресвятої Богородиці увійшло в загальноприйняті практики Церкви, не існує. Однак ряд святих отців IV століття, таких як святий Амвросій, святий Августин, святий Епіфаній Кипрський і святий Йоан Золотоустий у своїх проповідях на свято Різдва Христового відзначали велич і роль Пресвятої Богородиці. Можливо, свято Собору і пам’ять святого першомученика Степана святкували в один день до перенесення вшанування пам’яті святого Степана на третій день Різдва у VII столітті.

Посилання на святкування Собору Пресвятої Богородиці наступного дня після Різдва можна знайти в правилах Шостого Вселенського Собору, що відбувся в Константинополі у 691 році. У той час існував звичай обміну печивом між вірними в честь страждань Пречистої Діви Марії під час народження Ісуса Христа. Собор осудив такий звичай та заборонив його.

«У Христовому Різдві на першому місці поруч із Христом ми бачимо Пресвяту Богородицю. Саме тому з перших віків вірні збиралися на наступний день після Різдва, щоб подякувати Пречистій Діві Марії за нашого Спасителя та вшанувати її як Божу Матір. Цю зустріч вірних і свято називають Собором», – підкреслює у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій.

Загалом, період від Різдва Христового до Богоявлення, під час якого святкують Собор Пресвятої Богородиці, триває 12 днів, тому його називають дванадцятиднев’я або по-грецьки «додекамерон». Як раніше свято Пасхи святкували цілий тиждень – аж до Томиної неділі, так само і Різдво тривало 12 днів – до свята Богоявлення.

Зазначимо, з 1 вересня 2023 року парафіяни святкують всі неперехідні свята на 13 днів раніше. Як було змінено дати святкування нерухомих свят, дізнайтеся тут.