Фото: НУШ
Львівський університет
27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі, на красивій Дрогобиччині, з’явився на світ Іван Франко.
Після завершення Дрогобицької гімназії він вступив до Львівського університету на філософський факультет. Т here він вивчав класичну філологію, а також українську мову й літературу.
Варто зауважити, що з 1851 року університет знаходився у приміщенні на вулиці Миколая (тепер вул. Грушевського). Вже у 1923 році його перенесли в теперішню будівлю, що раніше слугувала Будинком Галицького сейму.
Зараз Львівський національний університет носить ім’я Івана Франка.
Фото з сайту університету
В’язниці
Львівський університет Франко так і не закінчив. У липні 1877 року його заарештували за зв’язки з Михайлом Драгомановим, якого галицька поліція вважала лідером якогось таємного міжнародного соціалістичного угрупування, — так пише «Наше слово». Після 7 місяців заслання, Львівський суд вирішив покарати Івана Франка 9 місяцями у в’язниці.
Відбував покарання молодий революціонер у камерах на вул. Баторія, 5 (тепер — вул. Князя Романа, 3). “Це підтверджує меморіальна таблиця, встановлена у 1972 році (автори — скульптор Анатолій Галян, архітектор Мирон Вендзилович)”, — зазначають на сайті «Фотографії старого Львова».
Раніше на цьому місці знаходився Монастир Кармелітів разом із Костелом Святого Леонарда. Крайовий повітовий суд з в’язницею функціонував тут з 1870-х до 1889 року. У 1991 році будівлю знесли, на її місці збудували Будинок Крайового Суду.
Другий арешт Франка відбувся у 1880 році в Коломиї, де його затримали на 3 місяці за невиконане порушення паспортного режиму.
Третій арешт письменника спіткала у Львові в 1889 році, коли він уже був одружений із киянкою Ольгою Хоружинською. До подружжя завітали студенти з Києва, які хотіли ближче познайомитися з життям Галичини, зокрема з її інтелектуальним середовищем. Польська влада запідозрила їх у шпигунстві на користь Росії разом із Франком. Затримання тривало 3 місяці і підозрюваних звільнили, оскільки не знайшли достатньо доказів.
Про це період він описав у «Тюремних сонетах».
Арештовані перебували в “Бригідках” на сучасній вул. Городоцькій, 20. До 1782 року на цій території існував монастир для дівчат шляхетних родин. Тут також була збудована каплиця Святого Апостола Петра.
У 1785 році монастир було закрито і перетворено на в’язницю, яка діє й сьогодні, вважаючи найстарішою в Україні.
Квартири
Протягом свого перебування у Львові, Іван Франко не раз змінював помешкання.
Перше житло, яке він знімав ще студентом, знаходилося у «Бойківській кам’яниці» на Галицькій площі, 7 — це символічно, адже сам письменник походив з Бойківщини. Сучасна будівля не збереглася, оскільки у 1902 році на її місці звели новий будинок.
У 1877 році, перед першим арештом, Франко жив у маленькій кімнаті прачки Йосифи Федоровички на площі Бенедиктинській, 1 (тепер — вул. Вічева).
Після звільнення він поселився у Павлика на вул. Кляйнівській, 4 (нині — вул. Каменярів). Квартира виявилася не лише житлом, а й редакцією «Громадського друга».
Пізніше довгий час Франко не мав постійного місця проживання у Львові. Він якийсь час жив у Василя Напірного на вул. Ліндого, 3.
Будинок Франків
В 1901 році Іван Франко купив земельну ділянку на околиці Львова (тепер вул. Івана Франка, 152). Вже наступного року Франки переїхали в свій новий будинок. Тут письменник провів останні 14 років свого життя.
Після смерті чоловіка Ольга Хоружинська почала здавати кімнати в оренду.
А в 1940 році вілла стала музеєм, а першим директором був Петро Франко, наймолодший син у сім’ї.
1991 року Львівському літературно-меморіальному музеєві Івана Франка було передано сусідній будинок на вул. Івана Франка, 150.
Сьогодні Дім Франка складається з двох будівель і двох просторів просто неба:
- Вілла Івана Франка – двоповерховий будинок, де відтворено побут родини Франків;
- Дім муз — колишня вілла польського магната Антонія Ув’єри, тут проходять різнотипні заходи та виставки;
- Галявина «Під грушкою» — простір просто неба для публічних подій;
- Сад муз Франка — арт-простір для творчості поблизу вілли Ув’єри.
Фото: Дім Франка
Наукове товариство імені Шевченка
Іван Франко активно брав участь у діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Зокрема, у періоди 1898-1901 і 1903-1912 років він обіймав посаду керівника Філологічної секції товариства.
В 1898 році НТШ придбало будинок на вулиці Чарнецького, 26 (тепер Винниченка, 26), а також отримало складське приміщення у будинку «Просвіти» на пл. Ринок, 10. “Крім того, Товариство орендувало приміщення на Академічній вулиці (тепер проспект Шевченка, 8, де розташована відновлена книгарня НТШ). Друкарня спочатку розташовувалася у внутрішньому подвір’ї банку, згодом її перенесли у внутрішнє подвір’я на Академічній, 8. Дирекція друкарні часто змінювала адреси,” — йдеться на сайті «Центру міської історії».
Сьогодні будинок Наукового товариства імені Шевченка розташований на вул. Генерала Чупринки, 21.
Притулок УСС
Взимку 1915 року здоров’я Івана Франка значно погіршилося. У його родині не залишилося нікого, адже дружина перебувала в психіатричній лікарні, двоє синів воювали, а донька не могла виїхати з Києва через події Першої світової війни. Протягом деякого часу про нього дбав 16-річний племінник.
Щоб допомогти, друзі письменника привели його у шпиталь Українських Січових Стрільців, де його оточили турботою. Притулок знаходився на вул. Петра Скарги, 2а (тепер вул. Є. Озаркевича) у Дяківській бурсі, що розташована біля підніжжя Святоюрської гори.
У радянський час будівлю значно переробили і сьогодні від старої Дяківської бурси майже нічого не залишилося.
Пам’ятник на Личаківському
Іван Франко помер 28 травня 1916 року. Відчуваючи наближення смерті, йому вдалося, завдяки племіннику, залишити шпиталь та повернутися до рідного дому.
Він був похований у чужій вишитій сорочці та в «позиченій» могилі. Через 10 років після смерті його перепоховали на Личаківському кладовищі.
Могила з пам’ятником Каменяреві розташована на полі номер 4.
Парк Франка
Сьогодні поряд з Університетом Франка знаходиться парк на його честь. Іван Франко також бував у цьому парку, хоча тоді він називався «Поєзуїтський сад».
«Парк ім. І. Франка. 28 грудня 1879 року молодий письменник став учасником загальноміських зборів робітників у парку, який нині носить його ім’я», — повідомляє Освіта.UA.
Фото з Вікіпедії
Іван Франко залишив у Львові не лише пам’ять про себе, а й численні місця, що нагадують про його життя та боротьбу. Пройшовши цими адресами, можна побачити не лише історію Каменяра, а й відчути дух міста, яке стало його домом.
Вікторія Лесів
