Колаж: Еспресо Захід

У фінансових і електронних архівах Джеффрі Епштейна — американського мільярдера, якого звинувачували у сексуальній експлуатації неповнолітніх — знайшли понад сто згадок про Львів та документи, які вказують на можливий зв’язок із купівлею нерухомості в центрі міста.

Йдеться про будинок на вулиці Бориса Романицького, 24, де нині розташована студія «Пілатес Львів». З фінансових документів і листування випливає, що гроші на придбання цієї нерухомості надходили з-за кордону через структури, пов’язані з Джеффрі Епштейном та його фінансовими партнерами.

Анастасія Сірооченко, фото: Асоціація з розвитку міжнародних відносин

Ключовою фігурою у цій схемі називають українку Анастасію Сіро (Сірооченко) — представницю мистецького середовища в США, випускницю Львівського національного університету імені Івана Франка та Колумбійського університету. Вона є членкинею Генеральної ради Українського музею в Нью-Йорку та була ініціаторкою меценатських проєктів у The Watermill Art Center.

Зі змісту листування випливає, що Епштейн тримав під контролем рух коштів, пов’язаних із купівлею будівлі у Львові, і вимагаючи фінансових звітів щодо цієї угоди. Натомість роль основного оператора платежів, за документацією, виконувала саме Анастасія Сіро. У січні 2015 року вона перерахувала 400 тисяч доларів на рахунок компанії Lviv Enterprises LLC у Нью-Йорку, оформивши ці кошти як позику бізнесу. Компанію створили для запуску проєкту — пілатес-студії у Львові. Банківські виписки свідчать, що ці кошти надходили з рахунків, пов’язаних із фінансовими структурами, які фігурують у файлах Епштейна.

Фото: Еспресо.Захід

Загальна вартість угоди з купівлі будинку становила 2,845 млн гривень — це приблизно 128,5 тис. доларів за тодішнім курсом. Платежі здійснювалися у два транші через рахунки компаній Lviv Enterprises та Sublime Art; оскільки продавчиня мешкала в Польщі, перекази пройшли за кордон.

Через обмеження українського законодавства щодо прямого володіння нерухомістю іноземними компаніями, будівлю оформили не на фірму, а на матір Анастасії — Тетяну Сірооченко. Згодом майно перейшло до доньки за договором дарування. У 2025 році в медіа з’являлися матеріали, де власницею студії «Пілатес Львів» все ще вказували Тетяну Сірооченко.

Файли Епштейна також пов’язують Анастасію Сірооченко з американським фінансистом і мільярдером Леоном Блеком — довготривалим клієнтом Епштейна. За інформацією The Guardian, Блек платив Епштейну за фінансові й податкові консультації.

Про віллу і вміст файлів Епштейна писала також українська письменниця Оксана Забужко.

«Кажуть, Епстайн перед арештом майже встиг завершити у Львові складну кількарічну оборудку з купівлі прекрасної (нині дещо занепалої без господаря) довоєнної вілли на Кастелівці», — йдеться в дописі Забужко.

Забужко вважає, що Епштейн не міг діяти в Україні наодинці. На її думку, за цими схемами стояли українські посередники з російським контролем, які опікувалися «чорним ріелтерством» і торгівлею людьми.

BBC News Україна зв’язалася з власницею приміщення на Романицького, 24а, де вже понад 15 років працює студія пілатесу. Пані, яка попросила не називати її імені, пояснила, що їхнє приміщення — це надбудова над гаражами, а не старовинна будівля, і що вони орендують цю частину задовго до згаданих у файлах подій.

«Якби наше приміщення хотіли купити такі люди, ми б про це знали. Ми вперше почули про це зі ЗМІ вчора. Сумніваюсь, що саме наше приміщення могло становити їхній інтерес. Вірогідніше, йдеться про ту гарну віллу за адресою Романицького, 24, у дворі якої ми розташовані», — сказала власниця.

Що відомо про віллу на Романицького, 24

«Мальовнича архітектура в стилі історизму — нео-ренесанс, що цілком відповідає львівським зразкам», — так описує віллу Тетяна Казанцева, українська історикиня архітектури.

За її словами, цей будинок розташований на Кастелівці — житловому кварталі Львова між нинішніми вулицями Генерала Чупринки, Горбачевського, Кастелівка та Кольберга. Більшість забудови там з’явилася наприкінці XIX — у перших десятиліттях XX століття, але вілла на Романицького, 24 була зведена ще раніше. Дізнавшись, що будинок згадується у файлах Епштейна, історикиня планує опрацювати архіви й з’ясувати його докладнішу історію.

«Якщо заглибитися в історію на 200 років, то ми опиняємося біля так званого Сопків ставу — нагорі Кастелівка. Ці будинки розташовані на плато, а озеро лежить нижче. Це була відпочинкова зона, і, наскільки мені відомо, цей будинок колись використовували як станцію для човнів», — розповіла історикиня.