У будинку з Меркурієм на вулиці Січових Стрільців, 3, у самому центрі Львова тривають попередні реставраційні дослідження. Фахівці виявили кілька автентичних розписів та денних ліхтарів. Після завершення досліджень розпочнеться підготовка програми реставраційних робіт із подальшою адаптацією споруди під артцентр, повідомили в Mercury Art Center.

Mercury Art Center володіє понад 2 800 м² площ у цій будівлі. Нині проводяться комплексні наукові дослідження для ідентифікації автентичних мистецьких оздоблень — малярства, ліпнини, столярних елементів та інших декоративних компонентів, а також для вивчення їхньої конструктивної структури.

За останні три місяці реставратори виявили чимало історичних розписів. Як зазначає Василь Карпів, консерватор творів мистецтва, більшість стін і стель у будинку колись були оздоблені художніми розписами.

Під час досліджень фахівці зняли вторинні підвісні панелі радянського періоду, під якими виявилися конструкції денних ліхтарів. Наразі знайдено три такі ліхтарі.

«Денні ліхтарі — типова практика для будівель австрійського періоду. Їх використовували, щоб підсвітити коридори та інші затемнені простори. Ліхтарі виконані з металу й імовірно зі скла, можливо кольорового; зараз вони вкриті білим шаром фарби. Поки що не встановлено, звідки саме надходило світло — для цього потрібно дослідити верхні поверхи будинку», — пояснює реставратор, керівник майстерні KARP Restorer Василь Карпів.

З часу зведення в 1887 році будівля зазнала значних змін. Реставратори фіксують численні сліди пізніших втручань у польський та радянський періоди: перегородження кімнат, закриті арки, перебудовані вікна й двері, замурування отворів тощо.

Часто стіни перекрашували понад десять разів. Наприклад, у 1903 році відбулася масштабна реконструкція: кімнати були перерозподілені, на автентичні розписи нашарувалися нові шари живопису, з’являлися або змінювалися барельєфи. Для історичних споруд такі нашарування різних епох — звична річ, пояснює Василь Карпів. Водночас у 1950-х роках під час радянських ремонтів історична цінність будинку зазнала значного зниження.

Після завершення попередніх наукових досліджень розпочнеться розроблення проєктно-кошторисної документації та формування програми реставраційних заходів.

Нагадаємо, що ця споруда є пам’яткою архітектури місцевого значення, відома як «будинок з Меркурієм». Її було продано за 50 млн грн, учасником торгів стала лише одна компанія — ТОВ «Малярcтво», пов’язана з підприємцем Володимиром Матківським. Раніше будівля належала Львівській обласній раді.

У власності ТОВ перебувають, зокрема, приміщення другого поверху площею 168,0 кв.м., антресолі — 27,4 кв.м., приміщення третього поверху — 732,0 кв.м., четвертого поверху — 326,3 кв.м. Загалом переможець отримує 1 253 кв.м з 1 781 кв.м загальної площі.

За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Малярство» вказаний Віталій Сікорський, який також обіймає посаду директора компанії «Радехівський цукор».

Власником «Радехівського цукру» є львівський підприємець і меценат Володимир Матківський, який також вказаний як кінцевий бенефіціар футбольного клубу «Карпати».

Довідка

Будинок на вул. Січових Стрільців, 3 зводили у 1885–1887 роках за проєктом архітектора Вінцента Равського-молодшого. Цей архітектор також причетний до зведення казарм на вул. Княгині Ольги, промислової школи на вул. Снопківській та будинку Політехнічного товариства на вул. Дудаєва.

Наприкінці XIX століття в Галичині активно розвивалося залізничне сполучення. Першочергово залізницями опікувалися приватні акціонерні товариства, наприклад Товариство імені Карла Людвіга, чиї колії зв’язали Львів із Віднем. Коли залізницю передали у державну власність, з’явилася потреба мати окрему будівлю не лише для адміністрації, а й для проживання представників дирекції — мешкали вони на першому поверсі.

Сходова брама, вестибюль і сходовий майданчик будинку оформлені в неоренесансному стилі. Над вікнами другого поверху розташовані рельєфи з алегоріями Електрики, Механіки та Інженерії, а між вікнами третього поверху — каріатиди.

Верхівку будівлі прикрашає фігура крилатого Гермеса (Меркурія), що стоїть на кулі в динамічному пориві — робота скульптора Леонардо Марконі. У 1897 році дирекція залізниці залишила будинок, який згодом переобладнали під готель «Імперіал».