Де знаходиться село?
Рідне село Івана Франка, Нагуєвичі, яке автор частенько згадує у своїх творах, розташоване неподалік від Дрогобича, у Львівській області. Відстань від Львова до Нагуєвичів становить приблизно 100 км.
Що варто відвідати?
Сьогодні в рідному селі автора створено Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», до складу якого увійшли садиба батьків письменника, меморіальний музей Івана Франка, його літературний будинок, а також скульптурна композиція «Іван Франко і світова література», а також художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка».
Попри те, що місцеві жителі завжди шанували знаменитого земляка, музей був відкритий тільки після закінчення Другої світової війни — у 1946 році — у найбільшій хаті села, яка не мала прямого відношення до письменника. Тільки в 1981 році, до 125-річчя з дня народження, музей було перенесено ближче до батьківської садиби. Хату збудували за спогадами Івана Яковича:
«Моя батьківська хата була під солом’яним дахом, пошита китицями з житньої соломи. Її збудували, напевно, в кінці XVIII століття під час заселення Нагуївської Слободи. Матір мого батька купила її в 20-і роки XIX століття разом із землею та господарським інвентарем. Як правило, усі підгірські хати були орієнтовані вікнами на полудень і мали дві обори…»
Скульптурний ансамбль «І. Франко й світова література». Цей пам’ятник вирізняється своєю просторовою композицією і майстерністю народного художника Е. Миська, а також заслужених діячів мистецтв України Й. Садовського і С. Мигаля. Скульптори зобразили не тільки бронзового Каменяра, а й його натхненників та однодумців — Гомера, Шота Руставелі, Шекспіра, Гете, Міцкевича, Пушкіна, Льва Толстого, Петефі, Незвала, Ботєва, Данте. Саме їхні шедеври Франко перекладав для українського читача.
Фото: photoukraine.com
Меморіальний музей Івана Франка. На першому поверсі експонуються матеріали про його дитячі роки та навчання у Дрогобичі. «Це Золота книга пошани, – розповідає Марія Борисенко, наглядачка музею. – Франко навчався у Дрогобичі, а в цю книгу заносилися прізвища найкращих учнів — не за алфавітом, а за рівнем знань. І в кожному класі Франко був першим». Також вражають картини місцевих художників, де зображений Іван Якович.
Друга зала присвячена вшануванню пам’яті письменника — тут ви знайдете велику кількість його книжок різних років та видавництв. На другому поверсі постійно проходить фотовиставка «Письменнику 150-155 років» (серед присутніх був Віктор Ющенко, адже саме його на світлинах найбільше), а також виставка дрогобицьких художників «Краєвиди Нагуєвич». Іноді тут можуть експонуватись кераміка, вишивка, одяг місцевих мешканців тощо.
Фото: photoukraine.com
Садиба: хати, шопа, шпихлір (зерносховище), кузня, стодоли та стайні. У хаті розміщено давнини побуту, посуд, одяг, зібрані з Нагуєвич та сусідніх сіл. Найцінніші експонати — материне дзеркало, мисник і колиска, в якій колихались діти Якова Франка. Ковальське знаряддя колись належало старенькому ковалю з Нагуєвичів, який подарував ці речі для експонування. Частина — з кузні батька Франка. У дворі також розміщуються вулики.
Фото: lvivtravel.net
Стежка Івана Франка. Мешканці Нагуєвичів вважають це місце найромантичнішим в околицях. На цій стежці можна зустріти персонажів творів Франка: Захара Беркута, Прометея, Каменяра, Дзвона, Мойсея, Ріпників, Пісню та працю, Кохану й кількох інших. Окрім дерев’яних скульптур, тут також можна знайти вирізьблені вірші. Буде цікаво відвідати Поляну казок, також пов’язану з творчістю автора.
Фото: pslava.info
Будинок літератора. Він розташований за музеєм. Це місце, де зазвичай відбуваються святкові заходи місцевого та обласного значення, конференції. На другому поверсі — маленький готель.
У Нагуєвичах також проходить Франкофест. У ці дні музей залишається відкритим до пізньої ночі, де проводять лекції про Івана Яковича, дівчата грають на скрипках, а відвідувачам пропонують гаряче вино.
Важливо підкреслити, що Іван Франко присвятив своєму селу чимало наукових праць, такі як «Неолітичні знахідки в околицях Нагуєвич і їх сучасні уживання», «Коляда в Нагуєвичах», «Спалення Упирів в селі Нагуєвичі в 1831 році», «Лісові шкоди, кари в Нагуєвичах», «Татарські напади на Підгір’я». У своїй величезній літературній спадщині в Нагуєвичах він створив багато праць, зокрема, повість «Захар Беркут», а також безліч оповідань, віршів, перекладів сонетів Шекспіра, «Фауста» Гете, «Мертвих душ» Гоголя на українську, досліджував творчість Шевченка та перекладав його роботи на німецьку. Усе це, живучи при цьому як звичайний селян, часто страждаючи від бідності та нестачі, не маючи ні взуття, ані лампи для роботи в темряві.
Контактний телефон для довідок в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі»: 03244 7-86-26. Час роботи: з 10:00 до 18:00, щодня, окрім понеділка.
Як потрапити?
Для доїзду з Львова до Нагуєвичів курсують прямі автобуси, які відправляються з автостанції №8. Також можна доїхати залізницею до Дрогобича, а звідти — автобусом до рідного села Каменяра з автостанції №2. Власним автотранспортом дорога займе приблизно 2 години.
За інформацією: chytomo.com, karpaty.info, uk.wikipedia.org/wiki.
Ілюстрація: Ярослав Баран
