Останніми днями львів’яни масово залишають скарги та емоційні коментарі про сильну спеку й задушливість у салонах громадського транспорту. Це реальна проблема, адже значна частина рухомого складу у Львові не має кондиціонерів.

Інформацію оприлюднила громадська організація “Зручне місто”.

Повної, оновленої статистики за весь парк наразі немає, але доступні дані за 2022 рік, які дають уявлення про загальну картину. На їхній основі та з урахуванням нещодавніх змін у парку приватних перевізників ми підбили відповідні підрахунки.

Отже, кондиціонерами у Львові оснащено лише:

19 трамвайних вагонів “Електрон”

50 із 60 тролейбусів “Електрон”

10 із 30 автобусів “Атаман А092Н6” (закуплені торік)

Частина вживаних автобусів приватних перевізників (автобуси з кондиціонерами курсують на маршрутах № 14, 23, 34, 41, 48, 51, 53, 80, 84) та орендовані для АТП-1 (на маршрутах № 20, 32, 37).

У підсумку — понад 180 автобусів з кондиціонерами, але не всі з них справні.

Увесь інший рухомий склад НЕ ОПАЛЬНО ОСНАЩЕНИЙ КОНДИЦІОНЕРАМИ (станом на 29.06.2026):

Всі 115 автобусів “Електрон”

Всі 100 автобусів “МАЗ”

Всі малі автобуси — так звані “маршрутки” (понад 100 одиниць)

Частина вживаних автобусів із ЄС (точна кількість невідома)

Міська рада повідомляє, що нова партія з 48 автобусів “Електрон”, яку закуповують за кредитні кошти від ЄІБ для комунального АТП-1, планується з кондиціонерами.

Які можливі шляхи вирішення? Насамперед варто звернути увагу на практику в розвинених європейських країнах: якщо автобуси з заводу йшли без кондиціонера, їх рідко обладнують охолоджувальною технікою — це дорого, технічно складно й економічно недоцільно, бо до моменту організації робіт транспорт вже часто підлягає списанню. Зазвичай такі автобуси працюють близько 10 років, потім їх виводять з експлуатації, продають на схід Європи або передають як гуманітарну допомогу, або списують, якщо стан невідновний.

Натомість купують нові моделі вже з встановленими кондиціонерами. Інша історія — трамваї: якісно обслуговані вагони служать 30–40 років, вони дорогі, і їх має сенс дооснащувати кондиціонерами.

Для Львова логічним виглядає дооснащення трамваїв і тролейбусів кондиціонерами, тоді як із автобусами питання залишається відкритим. Автобуси ЛАЗ у середньому експлуатувалися близько 10 років і потім списувалися. Що стосується “МАЗів” — білоруських автобусів — невідомо, наскільки ефективно їх можна ремонтувати, де брати запчастини і як забезпечити довготривалу експлуатацію.

Автобуси “Електрон” — місцеві, львівські, тому можливо завод запропонує більш доступні й швидкі варіанти модернізації.

Окремо дякуємо за те, що в транспорті, який взагалі не має кондиціонерів, інформацію про це розміщено всередині салонів — щоб пасажири розуміли, що причина не в тому, що водій відмовився вмикати техніку. Було багато скарг, нібито в автобусах “МАЗ” чи “Електрон” не вмикають кондиціонери — насправді їх там просто немає.

Ще одна проблема — у ЛКП “Львівелектротранс” не налагодили й не ввели в експлуатацію режим відкриття дверей на вимогу на зупинках. Навіть вживані трамваї “Татра” приїхали з робочими кнопками: натиснув — двері відчинилися — зайшов. Це дозволяє відкривати лише ті двері, через які заходять пасажири, а не всі одночасно. Коли працює кондиціонер, такі заходи допомагають не пустити в салон тепло з вулиці на кожній зупинці. Інакше навіть справний кондиціонер не зможе ефективно охолодити салон. Просимо відповідальних за профільні питання опрацювати це рішення.