Можливо розглядається варіант, наприклад, створення безпекової зони на заході України.
Про те, що повномасштабна війна в Україні змусила Європу переглянути підходи до власної безпеки, вели бесіду на Польському радіо польські та українські експерти, пише DailyLviv.com.
Зокрема, військовий аналітик порталу Defence24.pl Войцех Козьол вважає, що війна в Україні не лише кардинально змінила безпекову ситуацію в регіоні, але й змусила Європу переглянути свої підходи до оборони, політики та воєнних технологій. Цю трансформацію слід розглядати у трьох ключових сегментах: політичному, воєнному та стратегічному.
«Зараз ми спостерігаємо, що архітектура безпеки, яка сформувалась після 90-х років, насправді вже не функціонує. І ми бачимо це через поведінку Російської Федерації, яка розпочала свою неоімперську політику агресивним шляхом – прояви цього були у 2008 році, а потім у 2013 і 2014 роках. Тепер ми маємо її повномасштабну версію в Україні», – зазначає експерт.
За його словами, на другому рівні – воєнному – відбувається переосмислення самої природи збройного конфлікту. Вважалося, що тотальні війни на виснаження, які були у XX столітті –– залишилися в минулому. Передбачалося, що майбутні конфлікти будуть обмеженими, матимуть гібридний характер, або виглядатимуть як блискавичні війни, як це було, наприклад, в Іраку.
«Нині ми бачимо повернення до масштабних армій: близько 900 тисяч українських військових і між 650 та 800 тисяч – з боку Росії. Це колосальні числа, небачені з часів Другої світової війни. Ми також спостерігаємо розвиток технологій – з одного боку, це старі форми війни, як окопи та ближні бої, а з іншого – активне використання супутників, малих і великих дронів, кібервійни. Усі ці сфери перетинаються й уражають не лише Україну, а й її партнерів – через поширення дезінформації чи то через хакерські атаки. Тож ця війна не є чимось таким регулярним, до якої були готові західні держави», – пояснює Войцех Козьол.
Як додав експерт, третя зміна, яку можна спостерігати – це переосмислення безпеки. Якщо подивитися, приміром, на фінансування оборонного та промислового секторів, особливо в європейських країнах, ми побачимо величезний регрес за останні 30 років. І фактично лише за останні півтора року в ЄС почалися спроби збільшити фінансування армій, розвивати власну оборонну промисловість. Звідси ініціативи на кшталт ReArm Europe, програма SAFE – процедура безпечного кредитування для зміцнення збройних сил, прискорення процесу спільних оборонних закупівель, гарантовані бюджетом ЄС.
«Ці кроки є прямими наслідками уроків, які Захід отримав від російської війни в Україні. І ці уроки не лише стратегічні, а й технічні. З’явилось розуміння, що дешевий дрон за 300-1000 доларів може ефективно знищити техніку вартістю у мільйони – і це докорінно змінює уявлення про сучасну війну», – підкреслює експерт. Саме тому більшість західних країн сьогодні активно вивчають український досвід і намагаються адаптуватися до нової реальності.
Упродовж останнього року зростає усвідомлення того, що війна може затягнутися на роки. Попри всю підтримку, у більшості Європейських країн зростають побоювання, що у разі прориву лінії фронту або дефіциту допомоги, Росія спробує нав’язати Україні сценарій зі втратою державного суверенітету, як це сталося з Білоруссю або з Грузією, які постійно перебувають під політичним тиском Кремля. У такому випадку вся система безпеки Європи опиниться під ще більшим ударом, і такий розвиток подій вимагає нових підходів до оборонного планування в межах НАТО, розповідає Войцех Козьол:
«Цей найгірший сценарій, на мою думку – враховується. Захід не прагне безпосереднього втручання у війну в Україні. Можливо розглядається варіант, наприклад, створення безпекової зони на заході України. Говорили про це і всередині коаліції, яка була готова відправити в Україну кілька тисяч солдатів у рамках такої стабілізаційної місії. І в мене таке враження, що еліта у Києві та в кабінеті Володимира Зеленського усвідомлюють це. Тому зараз Україна активізувалась, щоб якнайшвидше досягти форми припинення вогню та мирних переговорів, для того, щоб така місія відбулася. Зважаючи на те, як російська військова машина нині набирає обертів, і нарощує військову міць, стає зрозумілим, що для РФ головним є лише досягнення геополітичної та стратегічної мети. Тому рішення західних країн про посилення оборони були прийняті саме з огляду на найгірший сценарій», – резюмує військовий аналітик Войцех Козьол.
