Львів’яни зможуть ознайомитися з рідкісними виданнями про архітектуру та мистецтво, відсутніми в інтернеті.

З 20 жовтня у «Пороховій вежі» розпочне свою діяльність безкоштовна читальна зала та дослідницький простір, в якому можна буде знайти унікальні видання віком до двохсот років.

Фото: пресслужба ЛМР


Більше ніж 7 000 видань на теми архітектури, дизайну, мистецтва та культури стануть доступними для всіх охочих. 20 жовтня в Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вул. Підвальна, 4) відкриється безкоштовна читальна зала та відкритий дослідницький простір «Візарій». Цю інформацію підтвердили в пресслужбі.


«Це унікальна можливість для відвідувачів працювати з матеріалами, які неможливо знайти онлайн, а для міста – створення “концентрованого” простору, присвяченого архітектурі та урбаністиці, що сприятиме розвитку досліджень, освіти та публічних заходів, – відзначає директорка “Порохової вежі” Ангеліна Єфименко. – Ми усвідомили, що цей простір вже не є просто бібліотекою чи архівом, це щось нове. Тому ми назвали його “Візарій” – як нову типологічну одиницю, що описує цю концепцію».


Серед раритетів колекції – альбом креслень Віденської опери 1885 року, журнал Menorah (1925–1932), гід Oxford City and University (1893), книга Tokyo (1937) з кольоровими замальовками, альбом гравюр Альбрехта Дюрера та французький альманах Matériaux et Documents d’Architecture et de Sculpture.


Паралельно з відкриттям фізичного простору, за підтримки Українського культурного фонду, запрацює цифровий каталог з фільтрами за мовою, часом та тематикою видань. В онлайн-режимі можна буде переглядати оцифровані матеріали або замовляти примірники для ознайомлення в читальній залі.


Вхід до «Візарію» безкоштовний, але простір має обмежену місткість і не функціонує як коворкінг. Проте тут запланована публічна програма – воркшопи, лекції, дискусії та презентації найцікавіших екземплярів фонду.


Одним із перших проєктів стане воркшоп-резиденція для студентів, які будуть розробляти футуристичні концепції відродження українських міст, спираючись на матеріали з архіву. Також заплановані тематичні лекції за участю відомих діячів архітектури та культури – серед яких Акім Галімов і Павло Гудімов.