Після ракетного удару по Львову знову заговорили про укриття: депутати вимагають навести порядок у захисних спорудах

Про ситуацію повідомив депутат Львівської міської ради Андріян Гутник у своєму дописі на Facebook.

Масована російська атака на Львів знову поставила під питання готовність міста до надзвичайних ситуацій. Незважаючи на те, що офіційно у Львівській громаді нараховують тисячі укриттів, їхній реальний стан та доступність для мешканців викликають великі сумніви.

У соцмережах люди масово публікують свіжі фото занедбаних і розбитих укриттів. Сторінка Гарячої лінії Львова була завалена сотнями скарг від містян.

Під час нинішнього обстрілу у Львівській міській раді знову спалахнула дискусія про захисні споруди. Проте обговорювали не лише проблеми комунальних укриттів, а й питання передачі у власність міста тих споруд, що наразі перебувають у приватних руках.

Депутат ЛМР Андріян Гутник запропонував відкласти розгляд цього питання, підкресливши необхідність більш глибокого аналізу.

«Запропонував перенести розгляд цього питання, щоб детальніше опрацювати всі обставини. Вдячний колегам-депутатам, які вникли в суть питання та підтримали це рішення», – написав депутат.

За словами Гутника, до керівників депутатських фракцій звернулися власники укриттів, розташованих на території колишнього ЛАЗу на вулиці Стрийській, 45. Вони надіслали гарантійний лист із підтвердженням готовності відчиняти свої захисні споруди для львів’ян під час повітряних тривог і, за потреби, за власний рахунок привести їх у відповідність до чинних вимог.

Депутат наголосив, що коли приватний бізнес готовий вкладати кошти у безпеку людей, міська влада має шукати партнерські рішення, а не провокувати конфлікти.

Окрему увагу Гутник звернув на іншу, на його думку важливішу проблему — стан укриттів, які вже перебувають на балансі Львівської міської ради та утримуються за кошти громади.

Після чергової атаки це питання знову опинилося в центрі уваги: мешканці постійно повідомляють про зачинені, занедбані або непридатні для перебування захисні споруди. На тлі таких звернень дискусії щодо розширення комунальної власності викликають дедалі більше запитань.

«Місто насамперед має навести лад у тих укриттях, за які вже відповідає. Саме на це повинні спрямовуватися ресурси громади. Після цього можна говорити про розширення комунального майна», – підкреслив депутат.