У п’ятницю, 17 квітня, Львів проведе в останню дорогу військовослужбовців Віталія Калімуліна та Романа Чайки, які загинули, обороняючи Україну від російської агресії.

«Міська рада просить мешканців та гостей Львова приєднатися до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів і святкувань», — повідомили у пресслужбі ЛМР.

Прощальна церемонія за Романом Чайкою розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апостолів Петра і Павла. Після служби, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок. Поховання відбудеться на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).

Чин похорону Віталія Калімуліна розпочнеться о 12:00 у храмі апостолів Петра і Павла в Рясному (вул. Лукасевича, 12). Поховають воїна на Ряснянському кладовищі (вул. Лукасевича).

Біографічні довідки захисників

Віталій Калімулін (19.08.1985 — 04.04.2026). Народився в смт Добротвір Львівської області.

Віталій навчався в Добротвірському опорному закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Добротвірської селищної ради Шептицького району та в Миколаївській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №2 Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області. Пізніше він здобув професію електрогазозварювальника у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Миколаївський професійний ліцей».

Працював пекарем у ТОВ «Галицька здоба». Рідні згадують Віталія як щиру, чуйну і доброзичливу людину з великим серцем: він любив дітей, був відданим сім’янином, часто усміхався, мав позитивне та життєрадісне ставлення до життя. Серед його захоплень — риболовля, плавання на каное, спорт; він полюбляв активний відпочинок та природу, зокрема гірські краєвиди.

У 2024 році Віталій став на захист країни під час повномасштабного вторгнення російських сил. Він обороняв територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ ЗСУ.

Віталій був нагороджений медаллю «Ветеран війни». У нього залишилися мати, дружина, двоє синів, дві доньки, сестра та широка родина.

Роман Чайка (10.05.1980 — 15.04.2026). Родом зі Львова.

Роман навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №49 м. Львова, згодом — у Львівському технікумі промислової автоматики та в Національному університеті «Львівська політехніка». Працював автомеханіком на приватних підприємствах.

Рідні описували Романа як добру, сильну і надійну людину — відповідальну, щиру й турботливу, з добрим почуттям гумору та вираженим патріотизмом. Він завжди приходив на допомогу, дбайливо ставився до тварин. У вільний час захоплювався авіамоделюванням, автомеханікою, джипінгом; любив відпочинок у Карпатах, мисливство й риболовлю. Також займався бджільництвом та був активним членом скаутського руху «Пласт».

З початком повномасштабного вторгнення Роман добровільно став на захист Батьківщини. Він брав участь у обороні на Південно-Слобожанському, Донецькому, Північно-Слобожанському та Запорізькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

За службу Роман відзначений численними нагородами. У нього залишилися батьки, дружина, родина, друзі та побратими.