У суботу, 21 березня, Львів попрощається із військовослужбовцями Іваном Майданом та Євгенієм Андрущенком, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

Міська рада просить мешканців і гостей Львова приєднатися до церемонії прощання та тимчасово утриматися від розважальних заходів і святкувань під час прощання, — йдеться у повідомленні.

Похоронні урочистості розпочнуться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Приблизно о 11:30 відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Івана Майдана поховають на Личаківському кладовищі — на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), а Євгенія Андрущенка — на Голосківському кладовищі, на військовому полі.

Біографічні довідки захисників

Іван Майдан (24.09.1982 — 30.05.2025). Уродженець села Кнісело Львівської області.

Закінчив Новострілищанський опорний ліцей імені Миколи Лебедя Бібрської міської ради Львівського району. Надалі отримав вищу освіту у Львівському національному аграрному університеті за спеціальністю «Будівництво».

Проходив строкову службу у збройних силах.

Працював у будівельній галузі на приватних підприємствах.

За словами рідних, Іван захоплювався риболовлею та мав вміння працювати руками. Він завжди знаходив позитив, вирізнявся життєрадісністю, був веселим і товариським.

Після повномасштабного вторгнення російських військ став на захист Батьківщини. Воював за територіальну цілісність і суверенітет України на Південно-Слобожанському та Північно-Слобожанському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «За службу державі».

У Івана залишилися мати, дружина, двоє синів, брат та інші близькі.

Євгеній Андрущенко (21.08.1972 — 13.03.2026). Уродженець міста Черкаси.

Фото 2: 21 березня Львів попрощається з воїнами Іваном Майданом та Євгенієм Андрущенком

Навчався у загальноосвітній школі в Черкасах. Згодом здобув кваліфікацію у Черкаському вищому професійно-технічному училищі та навчався в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Після завершення навчання переїхав до Львова, де мешкав більшу частину життя.

Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Рідні розповідають, що Євгеній полюбляв автомобілі, активний відпочинок, походи до лісу та риболовлю. Він був активним, товариським, мав багато друзів, вирізнявся добротою й комунікабельністю.

У 2026 році став на захист України від російської агресії. Боронив територіальну цілісність та суверенітет на Чернігівському напрямку у складі 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У Євгенія залишилися батьки, донька, син, дружина та родина.