Де розташовано монастир?

Крехівський монастир знаходиться неподалік села Крехів, в Жовківському районі Львівської області, на мальовничих просторах Розточчя, в підніжжі гори Побійної, всього в 35 км від Львова.

Що можна оглянути?

Справжня історія Крехівського монастиря почалася у 1613 році, коли два ченці Києво-Печерської лаври, Йоіл та Сильвестр, прибули на гору Побійну, вирубавши печеру у скелі для свого поселення. Відомо, що ці землі для будівництва монастиря надала велика історична постать — коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Жолкевський.

За легендою, до Йоіла завітав “богодушевний старець Герасим”, сліпий, але наділений небесним світлом. Він вказав на місце, де мали побудувати великий монастир для захисту від ворожих напастей. Герасим надавав вказівки, ведучи за собою, і за допомогою посоха визначав місця для спорудження.

Згодом чернеча спільнота зросла, і вони вирішили збудувати храм. Першою стала дерев’яна церква святих Петра і Павла, а згодом були зведені ще дві церкви – Преображення та Святої Трійці, поруч з якими постала дзвіниця та келії.

Сучасний вигляд монастирського обійстя (monastery-krehiv-zhovkva.virtual.ua)

Оскільки часи були несприятливі, і край спустошували татарські набіги, монастир у 1669 році був перетворений на фортецю. Відомо, що через три роки турки намагалися знищити монастир, але не змогли його взяти. На території монастиря неодноразово ховалися не лише ченці, а й мешканці сусідніх сіл. Під час однієї з атак, в 1672 році, обороняти Крехівський монастир допомагали козаки на чолі з Іваном Мазепою. Один із монахів вбив племінника кримського хана Селім-Герея, після чого вороги відступили. Хан, у помсту, віддав наказ спалити монастир і стратити всіх, хто в ньому перебував.

Фортецю побудували надійною, і вона збереглася до наших днів. Нині комплекс Крехівського монастиря має форму неправильного п’ятигутника, що включає мури, келії, чотири вежі (одна з яких – дзвіниця) та в’їзну браму. Перлиною монастиря є кам’яна церква, зведена в період 1721-1737 років. Архітектором храму був Діонісій Сінкевич, а іконостас розмальовував видатний український художник Василь Петранович. Також на території монастиря є дерев’яний храм, відбудований у 2002 році.

Важливим етапом розвитку монастиря став 1721 рік, коли він став греко-католицьким, а через вісімнадцять років приєднався до чину Святого Василія Великого. Тоді ж почалося перебудування дерев’яних храмів на муровані. Після зведення нової величної мурованої церкви, запотреба в малих дерев’яних храмах зникла, і їх перенесли до навколишніх сіл.

Згодом північно-східну вежу переобладнали під дзвіницю з високою бароковою банею, а кам’яна в’їзна брама та міст були збудовані в 1775-1788 роках.

Слава про Крехівський монастир була відома по всій Європі і Росії. У його стінах перебували українські гетьмани — Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа, а також митрополит Петро Могила. Цю святиню відвідував і російський цар Петро I.

Дерев’яний храм зсередини (monastery-krehiv-zhovkva.virtual.ua)

На піку свого розвитку Крехівський монастир став важливим центром культури і духу. Тут зберігався цінний архів, мистецькі пам’ятки, а також багатий бібліотечний фонд, що містив понад чотириста книг, серед яких староросійські, латинські та рукописи. Найстаріша книга датується 1493 роком. Тут також знаходився старовинний «Апостол» 1696 року, подарований гетьманом Іваном Мазепою. Іван Франко працював в архіві монастиря з відомою “Крехівською Палею”. На жаль, найбільша частина цінностей монастиря була втрачена між 1919 і 1924 роками, коли Польща окупувала Східну Галичину. Польські жандарми вивезли монастирські скарби, з яких лише частини повернули у 1924 році. Більшість тих цінностей так і залишилися за межами України. Польські жандарми також жорстоко поводилися з ченцями: у 1919 році їх заарештували та відправили до концентраційного табору у Домб’ю.

З приходом радянської влади в 1939 році, Крехівський монастир закрили. Тут розмістили “штаб укріпрайону”. Остаточне закриття монастиря відбулося у лютому 1949 року. Один із ченців отримав довічне ув’язнення, інші були змушені повернутися до світського життя. Проте більшість з них продовжували діяти підпільно. У монастирі було відкрито піонерський табір “Веселка”, згодом перетворений на школу для дітей з інтелектуальними недоліками. Церква стала складом. Отці василіяни повернулися до Крехівського монастиря 29 серпня 1990 року, коли прибули нові ченці з Гошева.

23 грудня 1990 року з Львова було урочисто перенесено чудотворну ікону святого Миколая, а 19 травня 1991 року – чудотворну ікону Божої Матері Верхратської. Протягом багатьох років монахи, під керівництвом ігумена отця Теодозія Янківа та його наступників, відновлювали святиню. Ця праця була самовідданою та щирою, що в результаті зробило монастир ще величнішим, ніж за всю свою історію. В’їзна брама, вежі, мури та корпус монастиря були реставровані. Додатково відновили фільварок, пасіку та сад, який був закладений ще в XVIII столітті садівником, запрошеним зі Львова. В цьому саду тепер росте столітня липа, а монахи відновили квітковий рай з різноманітних декоративних рослин.

Сучасний вигляд монастирського обійстя (monastery-krehiv-zhovkva.virtual.ua)

Особливу увагу при реставрації Крехівського монастиря звернули на Святопреображенський храм, розписи та іконостас якого були майже повністю знищені в радянські часи. Митці під керівництвом Ігоря Оришака відновили фрески, а витражі створював Петро Козак. Оздоблення святині, відновлення іконостасу та престолу здійснювала група митців під керівництвом Ігоря Косика.

Численні прочани прагнуть відвідати Крехівський монастир саме через трьох чудотворних ікон, які тут зберігаються – дві Богородиці та святого Миколая Чудотворця, архієпископа Мирклійського. Остання з них досі розміщена обабіч іконостаса. Історія цього образу в Крехові точно невідома, але за переказами, Йоіл, засновник монастиря, приніс ікону з Білої Русі. Ця ікона прославилася численними чудесами та зціленнями, що зробило її відомою на весь християнський світ. У XVIII столітті образ вбрали у срібні та золоті шати, але з часом вони почали псувати картину, і в 2002-2003 роках її відновили до первісного вигляду.

Ще одна чудотворна ікона в Крехівському монастирі – Богородиці Верхратської. Ії придбав у 1682 році ігумен отець Ісаак Сокальський для Верхратського монастиря за власні кошти. Першим чудом, пов’язаним з цим образом, сталося 2 липня 1688 року, коли над монастирем з’явився вогняний стовп, світло якого осявило всю округу. У храмі перед іконою Богородиці палали свічки, а з обличчя Діви Марії текли сльози. Цей чудесний феномен тривав чотири тижні, і Львівський єпископ Йосиф Шумлянський проголосив цю ікону чудотворною. Коли 1808 року Верхратський монастир закрили, чудотворний образ перенесли до Крехова. У лютому 1949 року радянська влада закрила монастир у Крехові, а священик Балаш забрав чудотворну ікону до львівської церкви Параскеви П’ятниці, де вона залишалася до весни 1991 року, коли повернулася до відновленої чернечої обителі.

З відновленням василіянського монастиря святого Миколая у Крехові також відновився новіціат – період випробування для вступників до чернечого ордену, котрий було започатковано ще в 1899 році. У 1902 році митрополит Андрей Шептицький освятив нову будівлю для новіціату, де почали готуватися до чернечого життя. Майбутні ченці перебувають тут два роки, здобуваючи знання про свою духовність та готовність до чернечого життя, а також підготовки до складання монаших обітниць.

Окрім новіціатів, у монастирі є кілька монахів з уже складеними чернечими обітницями, а також священики, які активно займаються доглядом монастирського господарства, ведуть душпастирське служіння серед мешканців навколишніх сіл, займаються катехизацією дітей і молоді, а також опікуються немічними особами та тими, хто має матеріальні потреби.

Капличка поблизу монастиря(monastery-krehiv-zhovkva.virtual.ua)

Недалеко від монастиря у лісі розташоване цілюще джерело Богородиці. До нього веде стежка, протоптана тисячами прочан. Вода приємна на смак і відмінно втамовує спрагу. Кажуть, вона не лише оздоровлює, а й зберігає свої властивості на протязі тривалого часу. Поряд з джерелом встановлено фігурку Діви Марії. Трохи вище від джерела знаходяться скелі з печерами, що свідчить про те, що тут оселилися перші ченці, які заснували монастир святого Миколая.

Як дістатися?

Зі Львова до монастиря можна дістатися на маршрутці, яка відправляється з Автовокзалу “Північний” (колишня АС-2) з 06:45 ранку. Монастир розташований за кілька кілометрів від Крехова, але маршрутки доставляють пасажирів прямо до його воріт та забирають звідти ж.

Поїздка особистим автомобілем займе близько 1-1,5 години.

За матеріалами: notatnyk.org, risu.org.ua, monastery-krehiv-zhovkva.virtual.ua, castles.com.ua.

Підготувала Наталія Середюк