В останню дорогу проведуть захисників у Ременеві, Шептицькому, Львові.
У п’ятницю, 22 серпня, місто Львів попрощаться із військовослужбовцями Ігорем Сивеньким, Віктором Колодієм та Андрієм Мацьком, які стояли на захисті України від російських агресорів. Мерія запрошує мешканців та гостей міста приєднатися до церемонії прощання та утриматися від святкувань і розваг у цей момент.
Прощання з Ігорем Сивеньким розпочнеться о 9:00 в соборі Пресвятої Богородиці ПЦУ у селі Ременів.
Прощання з Віктором Колодієм стартує о 8:00 у храмі святого Йосафата у місті Шептицькому.
Прощання з Андрієм Мацьком стане початком о 9:30 в храмі Вознесіння Господнього (вул. Широка, 81а).
Церемонія похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, на площі Ринок пройде загальноміське прощання.
Захисників поховають на Личаківському кладовищі на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Біографічні відомості про захисників
Ігор Сивенький (02.03.1976 – 08.08.2025). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 м. Львова. Потім здобув професію кухаря в Львівському професійному коледжі харчових технологій і сервісу.
Пройшов строкову військову службу.
Працював в охоронній службі на приватних підприємствах.
За словами родичів, Ігор був світлою та доброю людиною, завжди жартував і сміявся. Вельми турботливий, надзвичайно любив дітей та тварин. З дитинства цікавився малюванням і плаванням, у вільний час рибалив та проводив час на природі.
З початком повномасштабного вторгнення російських агресорів добровільно став на захист Батьківщини. Здійснював охорону територіальної цілісності та суверенітету України на Донецькому напрямку у складі 26-го окремого полку військової частини 3115 Національної Гвардії України. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
У Героя залишилися донька, зять, брат з родиною, племінниця з родиною, похресниця, дядько, тітка та двоюрідні брат і сестра.
Віктор Колодій (08.05.1973 – 16.08.2025). Уродженець міста Шептицького Львівської області.
Навчався у гімназії №12 Шептицької міської ради. Після цього здобув професію слюсаря по ремонту автомобілів у Львівському вищому професійному училищі комп’ютерних технологій та будівництва.
Пройшов строкову військову службу.
Працював шахтарем у відокремлених підрозділах «Шахта “Червоноградська”» та «Шахта “Великомостівська”» державного підприємства «Львіввугілля».
Родичі зазначають, що Віктор був спокійним та добрим, завжди відзначався справедливістю і доброзичливістю. Він був працьовитим і відповідальним у своїх справах, і сміливим у важких моментах життя. Цікавився технікою, особливо ремонтом автомобілів, у чому мав великий хист.
У 2023 році став на захист Батьківщини від російських агресорів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Державної прикордонної служби України.
У Героя залишилися мати, сестра та брат із родинами.
Андрій Мацько (05.12.1986 – 21.08.2024). Уродженець села Артищів Львівської області.
Навчався в Маковицькій загальноосвітній школі І ступеня Новоград-Волинської міської об’єднаної територіальної громади. Працював у будівельному секторі на приватних підприємствах.
Родичі відзначають, що Андрій був добрим і щирим, вирізнявся життєрадісністю та відкритістю. Він любив тварин, цікавився спортом і завжди черпав натхнення з цього хобі.
У 2024 році став на захист Батьківщини від російських агресорів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина Сухопутних військ Збройних Сил України. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
У Героя залишилися син, рідний брат та дядько з родиною.
