Курс долара та євро в Україні демонструє зниження вже протягом останніх двох днів. Чи є це тривалою тенденцією та що чекає на гривню восени? «Твоє місто» дізналося у доктора економічних наук, професора НУ «Львівська політехніка» Ростислава Слав’юка.
Причини коливання курсу гривні і чи триватиме це
«Я б не вважав це “зростанням”, а скоріше коливанням. Особливо з початком осені, з більшою реалізацією врожаю за кордон і відповідно збільшенням валютних надходжень, коливання в обидва боки можуть стати звичними. Якщо говорити про терміни, то найближчі два-три місяці ми спостерігатимемо певну “гойдалку”, – підкреслив Ростислав Слав’юк.
Однак, є ще важливий аспект, про який варто пам’ятати: в нашій країні соціальна частина бюджету отримує кошти, які надходять, як з прямої допомоги, так і з кредитів з-за кордону. В умовах, коли більшість надходжень фінансової допомоги або доходять з російських активів, це також впливає на курс. «Я б сказав, що це найзначніша причина змінюючогося курсу валют. Без цих надходжень Україні буде важко існувати взимку».
Як це вплине на ціни, зокрема на імпорт
Коливання курсу валют вплине на вартість імпортних товарів, адже закупівлі здійснюються в іноземній валюті і ціни є також в іншій валюті. Таким чином, зростання цін на міжнародних ринках вплине на вартість продукції на українському ринку, заявляє економіст.
«Якщо взяти, наприклад, паливо, то восени ми бачимо увагу на зростання цін на нього у всьому світі. Це логічно, адже починається холодний період, коли закуповують не лише бензин і дизель, але й мазут та інші необхідні ресурси. Це також матиме вплив на наші ціни».
Але треба враховувати і внутрішні ціни. «Якщо в нас підвищуються ціни на абсолютно українські товари, то це теж створює тиск на валюту і може бути однією з причин коливань, а можливо, навіть підвищення курсу іноземних валют. Цього не треба боятися, адже це традиційно».
Економічні ризики для України
Експерт зазначає, що найбільша фінансова небезпека для нашої держави полягає в можливому скороченні міжнародної допомоги. «Це дійсно ризиковано, оскільки країна не має резерву, так званої “фінансової подушки”. В Україні немає “Фонду суверенного багатства”, як в деяких країнах, які накопичують кошти з відрахувань або надходжень від природних ресурсів», – підкреслює він.
Водночас, золотовалютний резерв, яким управліє Національний банк, не можна вважати фінансовою подушкою. «Це радше “обмінний” резерв. Наприклад, міжнародна допомога спочатку проходить через Кабінет Міністрів, але уряд не отримує валюту. Насправді, Кабмін продає валюту НБУ і вже звідти отримує гривневі кошти».
Які дії може вжити НБУ
Експерт пояснює, що Національний банк має можливість продавати частину валюти з резервів на міжбанківському ринку, однак виконує це в обмежених масштабах.
«НБУ не може дозволити собі викидати на ринок великі обсяги валюти. Як тільки курс починає суттєво зростати, регулятор може вжити заходів – тобто продати частину резервів. Але це не означає, що він реалізує їх у великих обсягах».
За його словами, приблизно $40 млрд, які знаходяться в розпорядженні Нацбанку, – це скоріше інструмент для забезпечення міжнародного фінансування соціальних програм, а не «подушка безпеки». «Національний банк виконує функції регулятора і управляючого фінансовими потоками, які надходять з-за кордону у валюті. Однак якщо коливання курсу незначні – втручання не має сенсу».
Чи варто зараз купувати іноземну валюту
Економіст зауважує, що наразі немає панічної ситуації, коли люди масово скуповують валюту.
«Сьогодні вже немає такого, щоб люди кидалися до обмінників. Це пов’язано з кількома чинниками. Перше, всі розуміють, що логічно очікувати зростання валюти, і ті, хто планує обмінювати гроші в даний момент, роблять це. Але вкладати все у валюту ризиковано з багатьох причин».
Як зберігати гроші та що нас очікує в майбутньому
Ростислав Слав’юк підкреслює, що сучасна ситуація з курсом – це, радше, короткострокові коливання.
«Ми не говоримо про п’ять років або навіть пів року. Якщо курс трохи нижчий – люди, які мають, скажімо, 100 тисяч гривень, можуть їх без проблем обміняти. Але тим, хто має понад 10 тисяч доларів, краще тримати кошти в банку, оскільки ми не знаємо, які рішення приймуть Мінфін чи Кабмін», – наголошують експерти.
Він також зазначає, що після закінчення війни Україні буде необхідно рухатись у напрямку максимального використання безготівкових розрахунків та декларування доходів. «Європа вимагатиме від нас прозорості у фінансах. Навіть у додатку “Дія” вже можна отримати декларацію про доходи. Міжнародні організації, які надали нам значні кошти, наполягатимуть на обліку і детінізації фінансів».
Фахівець також нагадує про те, що банківські заощадження є більш захищеними. «Нещодавно до банку прийшла родина, чий будинок згорів внаслідок атак. Вдома всі гроші згоріли, але на рахунку збереглася певна сума. Люди були вдячні, що хоча б ці кошти залишилися. Це свідчить про те, що тримати заощадження в банку – правильне рішення, адже якщо зникнуть телефони чи знищиться квартира, гроші все одно будуть доступні».
Вікторія Лесів
__________________________________________________________________________________________________
