Дроговизька ікона Божої Матері
У Дроговижі на Львівщині під час симпозіуму презентували нещодавно віднайдені церковні документи, які потверджують чудотворність Дроговизької ікони Божої Матері. Про це повідомили на сайті УГКЦ.
«З іконографічної точки зору Дроговизька ікона представляє собою давній візантійський стиль Богородиці типу Одигітрія з Ісусом – Еммануїлом. Цікавим виглядає розташування самого Ісуса на руках у Богородиці, і також те, як художник, у дуже характерний спосіб, показує ноги Ісуса та пальці на Його ногах, що вказує на місцевого майстра. Також дуже цікавим є атрибут Ісуса, який Він тримає у руках. Це не є звичний для нас сувій, який притаманний східній української традиції в руках Христа Еммануїла, а книга», – сказала дослідниця українського мистецтва Марія Цимбаліста.
Щодо візуальних особливостей Дроговизької ікони доповідачка наголосила, що в цій іконі ми можемо побачити дуже особливе рельєфне золочене тло з рослинним орнаментом, пишний одяг з використанням елементів золота, а також певну досконалість і разом із тим реалістичність ликів, які вказують, що перед нами є ікона, яка належить до останньої чверті XVII ст.
Подібні зразки є на території Львівщини під авторством Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, які працювали на переломі XVII-XVIII століть, а також інших майстрів, дуже часто незнаних, роботи, які збереглися у Національному музеї у Львові.
Володимир Мороз, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ, який досліджував документи єпархіяльної комісії з дослідження чудесних випадків, що сталися біля Дроговизької ікони Одигітрії: 15 липня 1779 року опитали 17 свідків у дроговизькій церкві Успіння Пресвятої Богородиці, де зафіксували їхні розповіді.
«Читаючи і листування церковних урядовців, і свідчення жителів Дроговижа, Устя, Волі, Миколаєва, бачимо їхню віру, глибоко вбудовану в народну українську культуру; бачимо те, як ці люди упродовж десятиліть, за їхніми словами, ходили до Дроговижа помолитися перед іконою, як самі свідчили, що завдяки цьому отримували зцілення самі, їхні батьки й діди, їхні діти. Особисто мене вразила розповідь одного 50-літнього батька про зцілення від сліпоти його доньки», – сказав він.
