Інститут міста провів аналіз у Львові з метою зрозуміти, як нагрівається урбаністичний простір та які рішення можуть захистити місцевих мешканців.
Про результати дослідження розповідає аналітик комунальної установи «Інститут міста» та співавтор дослідження – Іван Кухар, згідно з інформацією DailyLviv.com.
Літо 2025 року встановлює нові температурні рекорди: понад +42°C у Римі, надзвичайна ситуація в Афінах, до +39°C у південних та східних регіонах України. Львів також опинився в зоні ризику: кілька днів поспіль температура перевищувала +35°C.
«Спека — це серйозна проблема, яка з кожним роком посилюється через зміну клімату. Хвилі тепла стають частішими та тривалішими, а в містах додатковою загрозою є ефект “теплового острова”», — зазначає Іван Кухар.
Для городян це не лише питання зручності, а й пряма загроза здоров’ю. Особливо небезпечним є ефект «теплового острова», коли штучні поверхні накопичують і підсилюють спеку. Щоб зрозуміти масштаби цього явища у Львові, Інститут міста провів комплексне дослідження.
Що таке «теплові острови»?
Ефект теплового острова — це різниця в температурі між містом та його околицями. Бетон і асфальт вдень накопичують тепло й віддають його вночі. Отже, вечорами вулиці в центрі міста продовжують віддавати тепло, тоді як за межами міста відчувається прохолода.
«Це фактично “гаряча сковорода” в центрі міста», — коментує експерт.
Як було проведено дослідження у Львові?
Для дослідження були обрані центральні локації Львова: площа перед Оперним театром, площа біля пам’ятника Шевченку, парк На Валах та площа Ринок. Саме в цих місцях зафіксовано найбільшу щільність забудови та пішохідного руху.
Вимірювання показали суттєву різницю:
- біля Оперного театру температура була на 1,6°C нижчою, ніж біля пам’ятника Шевченку, завдяки наявності фонтану;
- у парку На Валах повітря було прохолодніше на 3,3°C у порівнянні з площею перед пам’ятником;
- температура поверхні рослинності виявилася на 10-15°C нижчою, ніж у штучних матеріалів поруч.
Які рішення можуть допомогти знизити температуру?
Головний висновок дослідження — природа є найкращим захистом від перегріву. Заміна природних поверхонь на асфальт та бетон підсилює тепловий ефект, а навіть невеликі зелені зони можуть знижувати температуру.
«Кишенькові парки, висадження дерев або створення фонтанів у центрі міста мають значний вплив на комфорт мешканців. У Львові ми вже реалізували кілька таких ініціатив у рамках проекту “Майстерня міста”», — зазначає Іван.
Ці рішення можуть знизити температурне навантаження, зберегти здоров’я городян і зробити місто більш стійким до змін клімату.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Також, КУ Інститут міста вже підготувала заявку до Європейської комісії на фінансування природоорієнтованих рішень у центральній частині Львова — висадження нових зелених насаджень, встановлення водяних розпилювачів та створення «кишенькових парків» у рамках проекту «Майстерня міста». Реалізація цих заходів стане важливим кроком до зменшення температурного навантаження та формування комфортного, стійкого міського середовища.
