У Михайла Качинського залишилися мати, батько, брат і син, у Юрія Лазурка – брат та дружина брата.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У понеділок, 4 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцями Михайлом Качинським та Юрієм Лазурком, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону Качинського Михайла розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі.
Прощання з Юрієм Лазурком розпочнеться о 12:00 у Храмі Петра і Павла (с. Ковпин Ставок, Бродівська МТГ, Золочівський р-н). Поховання воїна відбудеться на місцевому кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Михайло Качинський (11.06.1981 – 29.07.2025). Уродженець села Гребінці Львівської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі №27 м. Львова імені героя Небесної Сотні Юрія Вербицького. Згодом навчався за спеціальністю «інженер-автомобіліст» у Національному університеті «Львівська політехніка».
Працював завідувачем виробничого складу у товаристві з обмеженою відповідальністю «Фарма Лайф».
Зі слів рідних, був комунікабельним, співчутливим, люблячим та сильним духом. Завжди допомагав іншим. Професійно займався бальними танцями.
З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Бахмутському, Донецькому та Херсонському напрямках у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Героя залишилися мати, батько, брат та син.
Юрій Лазурко (07.10.1966 – 30.07.2025). Уродженець села Ковпин Ставок Львівської області.
Навчався у ліцеї №80 Львівської міської ради та середній загальноосвітній школі №30. Згодом продовжив навчання у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інфокомунікацій Національного університету «Львівська політехніка» (раніше – професійно-технічне училище № 59).
Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
Спершу працював у правоохоронних органах, пізніше – у сфері ремонту автомобілів.
Зі слів рідних, був добрим та щирим. Захоплювався риболовлею та полюванням.
З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у лавах 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Героя залишилися брат та дружина брата.
