Ілюстративне фото
Що святкуємо
Преображення Господнє – одне з дванадцяти найбільших церковних свят у році. Церква почала вшановувати його ще у IV ст.
Про Преображення можна прочитати у трьох Євангеліях: від Матвія (17:1-6), Марка (9:1-8), Луки (9:28-36). У них розповідається, що у цей день Ісус Христос разом з апостолами Петром, Яковом й Іваном піднявся на гору Фавор, де Він преобразився. Його обличчя засяяло, а одяг став білим. Поруч з ними з’явилися старозавітні пророки Ілля та Мойсей, які говорили з Ісусом про Його смерть. Потім їх огорнула світла хмара і вони почули голос: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав”.
Преображення стало свідченням того, що Ісус Христос поєднує в собі людське і божественне. А присутність пророків означала об’єднання Старого і Нового Заповітів.
Де саме розташована гора Преображення? Святий Кирило Єрусалимський у 387 році першим висловив думку, що це гора Тавор (Фавор). Ця гора завжди вважалася святою, тому це і закріпилось в християнський традиції. Вона – в околицях Кесарії Филипової.
Чому освячуємо фрукти
Традиційно кожного року на Преображення Господнє ми освячуємо кошик з фруктами.
Ще у далекому минулому віряни приносили перші плоди у храм як свою жертву Богу і для освячення всього урожаю, тому що в Єрусалимі в ту пору дозрівав виноград. Ця традиція досі збереглася, хоча ці фрукти ми не жертвуємо, але освячуємо і споживаємо вдома у сімейному колі. Благословенням плодів ми висловлюємо вдячність Богу за можливість їх споживати. Освяченими плодами прийнято ділитися, особливо з дітьми.
Найчастіше у кошику можна побачити яблука, груші, сливи та виноград. Нерідко освячують також персики, абрикоси, нектарини та навіть банани. Та найбільшою радістю для вірян є освячувати фрукти, які виростили у своєму саду. На сайті Духовної Величі Львова зазначають, що не настільки важливо, які саме плоди є у кошику, бо головне – не забувати значення Преображення Господнього, яке є символом увірування у Христа.
За народними повір’ями до Преображення варто завершувати жнива, бо на Спаса літо зустрічається з осінню і першим холодом. Існує приказка: “Прийшов Спас – держи рукавиці про запас!”.
Храмовий празник у центрі Львова
Для львів’ян, які є прихожанами Храму Преображення Господа Ісуса Христа на вулиці Краківській, 21, це свято також є Храмовим празником.
Сучасна церква Преображення постала на місці церкви Пресвятої Трійці отців Тринітаріїв, що прибули з Іспанії ще у 1685 році, щоб займатися викупом християнських бранців з татарсько-турецької неволі. І заклали свій монастир у 1703 році біля Краківської брами. У 1783 році з приходом «бабці Австрії», монастир закрили, а його будівлі призначили для судових установ.
Преображенська церква, як її часто називають, була споруджена ще наприкінці XIX ст. Її будівництво тривало 20 років (з 1878 р. по 1898 р.). А 29 квітня 1906 р. її освятив митрополит Галицький Андрей Шептицький.
Цей храм був твердинею національної свідомості українців протягом усього буремного XX ст. Символічно, що у стіну церкви зі сторони вулиці Корнякта вмурований снаряд, який потрапив у неї у 1919 р., однак не вибухнув.
У 2015 році саме тут відспівували відомого українського співака та громадського діяча Андрія Кузьменка.
Також Храмовий празник святкують і на парафії Преображення Господнього Львівської єпархії ПЦУ на вулиці Ковельській, 37, її ще називають Преображенською церквою на Знесінні. Цікаво, що це перший храм Української Автокефальної Православної Церкви, що постав у Львові після здобуття Україною незалежності.
Ще одна церква Преображення Господнього Львівської єпархії ПЦУ знаходиться на Левандівці, на вулиці Роксоляни, 43.
Вікторія Лесів
