Перелітна сарана може літати на сотні кілометрів. Вона активно поширюється на місці ставків, де колись розводили рибу, а потім вирішили осушити.
Про це – розповідь BBC-Україна, пише DailyLviv.com.
В Україні – нашестя сарани. Вона поширилася на тисячі гектарів у Запорізькій області, але зграї перелітають з одного місце на інше, і великих комах уже помітили в інших областях.
Соцмережі рясніють фото, на яких видно хмари сарани, а влада звітує про те, як намагається тримати ситуацію під контролем.
Держспоживслужба каже, що зараз сарана є у Херсонській області, а також у Одеській – туди вона перелетіла із південних районів Молдови, де цього року теж багато сарани.
Це не єгипетська чи марокканська сарана, як встигли припустити у соцмережах.
Цей вид називається перелітна або азійська сарана, її можна було зустріти в Україні раніше, особливо на півдні, кажуть експерти.
Але сарана не завжди збивається у такі великі зграї.
Випадки, коли сарана скупчувалася в зграї, в Україні періодично трапляються, каже науковий співробітник Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Тарас Пушкар.
Цьому сприяють коливання температур – наприклад, спекотне літо кілька років поспіль, а потім – доволі прохолодне, от як цього року.
Пушкар пригадує випадок у 2011 році, коли сарана масово розвелася у деяких нині окупованих частинах Херсонщини і в Криму.
Це був інший вид сарани – італійський прус. Вона розмножується на перелогах, тобто покинутих сільськогосподарських землях.
Таких ділянок у 90-х було багато, і через кілька років це дало накопичувальний ефект, пояснює Пушкар.
Але сарана перелітна – інша.
Кілька останніх років в Україні були особливо спекотними, розповідає Пушкар, і деякі водойми, ставки могли обміліти.
Перелітна сарана активно поширюється на місці ставків, де колись розводили рибу, а потім вирішили осушити.
Через сонце на їхньому місці буйно виросла рослинність, яку полюбляє сарана, і саме такі місця стали осередками її масового розмноження.
Через підрив ГЕС в Україні ще висохло ціле Каховське водосховище, і на його території зараз буйно ростуть рослини – ласощі для сарани.
“Особливо вздовж водойми, де стикаються сухий ґрунт і рослинність – там для неї ідеальні умови. Сарані найбільше подобаються злаки – пшениця, кукурудза, – каже біолог Євген Кіося. – Але якщо улюбленої їжі немає, то вона може їсти і все інше”.
Наприклад, у Запорізькій області, де спалах найбільший, сарана в основному їсть очерет та дикорослі трави, а промислові посіви не постраждали, кажуть у Держспоживслужбі.
На Херсонщині сарану бачили в основному під посівами соняшника, а на Одещині “зафіксували міграцію шкідника на зібраних полях ріпаку, пшениці та ячменю”.
Такі зернові як пшениця і жито вже переважно всюди зібрали, а тому сарана їм не загрожує, каже Тарас Пушкар із Інституту зоології НАН.
Овочі, от як помідори і картопля – для сарани неїстівні, там є речовини, які для неї отруйні, “тому якщо вона їх з’їсть, то помре”.
Можуть постраждати рослини, які ще зеленіють, каже вчений, а також сади, якщо вони будуть стояти на шляху польоту сарани.
Щоб не було нашестя сарани, зокрема перелітної, треба спостерігати за місцями із найбільшим рівнем ризику, от як біля водойм.
Але Кушугумську громаду, де сарани зараз найбільше, активно обстрілюють росіяни, туди не так просто потрапити, тому Пушкар припускає, що належного моніторингу там не проводили.
Сарана також може залетіти з окупованих територій України, а ще з прилеглих російських областей.
На майбутнє, каже Пушкар, можна подумати над тим, щоб залучати для моніторингу важкодоступних українських угідь дрони – “досвідчений фахівець помітить розповсюдження сарани”.
“Треба пильнувати околиці Каховського водосховища – велика ймовірність, що сарана буде там освоювати нові ресурси”.
Проблема в тому, що на цих шкідників можна вплинути на етапі розмноження, дозрівання, а не тоді, коли вони вже дорослі та літають.
“Це вже просто неефективно”, – каже вчений.
Хоча на сторінках місцевої влади, зокрема у Запорізькій області, намагаються труїти сарану і звітують про те, що успіхи є. Інсектициди, які зараз використовують в тому числі в Запорізькій області, каже Пушкар, мають ефект тільки тоді, коли сарана з’їсть окроплену рослину. Але вона зовсім не обов’язково їстиме її, оскільки неможливо спрогнозувати напрямок руху літаючих зграй сарани.
Крім того, каже біолог Євген Кіося, деякі хімікати впливають не тільки на сарану, а й на корисних комах, її природних ворогів, тому який ефект матиме обробка – “це ще питання”.
“На даному етапі спеціалістам і фермерам треба дивитися, де сарана буде відкладати яйця, і де чекати на нове покоління в наступному році. Якщо вчасно обробити місця, то нашестя не буде”, – каже Пушкар.
У які області ще можуть залетіти хмари сарани – поки що невідомо. Її вже бачили у Дніпропетровській області та у Вінницькій – та це можуть бути і поодинокі комахи.
Перелітна сарана може літати на сотні кілометрів – “і нічого їй не заважає тепер з’явитися у будь-якій області України”, каже біолог Євген Кіося. Але нічого не можна сказати напевне.
“Зграї можуть розсіюватися – частина полетить в одну сторону, а інша – в іншу, а ще залежить від погодних умов. На сарану також можуть впливати її природні хижаки”, – перелічує різні чинники Тарас Пушкар.
Можуть також з’явитися додаткові, раніше непомічені, осередки розмноження сарани.
У будь-якому разі сарана зграями чи вже зграйками може літати так по Україні іще кілька тижнів і навіть застати початок осені.
Чи можна зʼїсти сарану?
Людина живе поруч із сараною тисячі років, “це один із найбільш поширених харчових продуктів у світі”, каже Тарас Пушкар. На відміну від інших комах, сарана навіть має халяльний статус у мусульман та євреїв, які їдять не всі види м’яса.
Сарана, яка за своєю природою є досить великою комахою, – “це високоякісний білок”, каже вчений.
“У Ізраїлі навіть навчилися консервувати сарану та продавати її на експорт, тож якщо вчасно і розумно підійти до цього питання, то сарана може принести не тільки збитки, а й прибутки”.
Сарану вважають високоякісним білком, готують і їдять у багатьох країнах. А в якихось із них навіть вирощують спеціально для їжі. Можна також згодувати сарану свійським тваринам. Але якщо її їсти, то звичайно, треба бути впевненими у тому, що цю сарану не обробляли хімікатами.
