Попри те, що Воронич був родом зі Закарпаття і переїхав до Львова тільки під час навчання, “він був для мене таким галицьким інтелігентом”, каже Михальчишин.
Про це розповідає BBC-Україна, пише DailyLviv.com. Полковник СБУ Іван Воронич, якого застрелили у середу вранці у Києві, зіграв роль в операції ЗСУ в Курській області Росії, пише New York Times. Він пропрацював у СБУ понад десять років і був офіцером Центру спеціальних операцій “Альфа”.
Цей підрозділ, пише NYT, відіграв ключову роль “у несподіваному нападі України на Курську область Росії минулого літа”. У результаті українські війська зуміли зайняти частину російської території, яку утримували наступні вісім місяців.
Український військовий і розвідник Роман Червінський, який раніше працював у СБУ, написав, що Воронич був одним із тих, хто заснував у СБУ напрямок, який “зараз створює багато проблем для росіян”.
“Сьогодні сталась втрата особисто для мене і для багатьох патріотичних співробітників СБУ. Ворожим диверсантом був вбитий гідний офіцер (полковник) Воронич Іван Іванович”, – написав Червінський у соцмережах у день вбивства.
У своїй заяві того дня СБУ повідомила, що розслідує вбивство, але не надала жодної іншої інформації, а українські чиновники про можливу причетність Росії нічого не кажуть.
Прихильники Кремля вітали вбивство Воронича, пише видання NYT, висловлюючи надію, що це не останній подібний випадок. Починаючи з 2014 року, коли бойові дії відбувалися на сході України, “вбивства “око за око” між розвідувальними службами обох країн були звичним явищем”, пише газета.
Тоді СБУ разом з колегами з української військової розвідки вбила призначених Росією лідерів у двох сепаратистських регіонах Донбасу, пише видання, ймовірно маючи на увазі ватажка “ДНР” Олександра Захарченка та бойовика Арсена Павлова з позивним “Моторола”.
У відповідь Росія підірвала автомобіль високопоставленого офіцера військової розвідки в центрі Києва, убивши його.
З початку повномасштабного вторгнення СБУ здійснила чимало зухвалих таємничих операцій, тоді як подібні дії з боку Росії в Україні стали рідкістю. “Якщо за стріляниною (в Києві – Ред.) стояла Росія, це був би рідкісний таємний успіх з часів її повномасштабного вторгнення в Україну”, – пише New York Times.
Військовий і ексспівробітник СБУ Юрій Михальчишин, який був знайомий із Іваном Вороничем особисто, поділився з ВВС Україна спогадами про полковника.
Вони познайомилися за цікавих обставин “по той бік барикад”, як сказав Михальчишин. Це сталося у 2011 році, коли Іван Воронич працював у відділі захисту національної державності в управлінні СБУ у Львівській області, а Юрій Михальчишин був депутатом Львівської міської ради.
Президентом тоді був Віктор Янукович, режим якого “протидіяв вуличній та парламентській опозиції”. Михальчишин виступав проти режиму, в одному зі своїх виступів засудив тодішню русифікаторську політику.
Депутати “Партії регіонів” почали вимагати порушити кримінальну справу, і СБУ у Львівській області мала провести дослідчу перевірку. Михальчишина як свідка викликали на допит, і його якраз проводив Іван Воронич, тоді ще майор.
“І після того, як ми з ним поспілкувалися, було видано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи”, – розповідає Михайлишин.
Під час Революції Гідності, від СБУ, згадує ексспівробітник спецслужби, вимагали контролювати протестну активність, хоча “чесні офіцери намагалися гальмувати накази проросійського керівництва”.
18-19 лютого, вже після початку розстрілів на Майдані у Києві, у Львові пройшла так звана “ніч гніву”, під час якої у місті руйнували будівлі, палили документи, мародерили.
“Тоді Іван Воронич на своєму місці намагався робити все, щоб це не призвело до загибелі людей і щоб не вдалося спровокувати масові заворушення, які би дали влади можливість ввести режим антитерористичної операції на Львівщині”, – пояснює Михальчишин.
За задумом, ймовірно, російських спецслужб, такі інциденти мали призвести до громадянської війни в Україні, додає він. Михальчишин припускає, що ті дні були “складні та напружені для Воронича”, і після цього його перевели в центральний апарат СБУ до Києва.
Після початку АТО він перейшов у контррозвідку, і згодом, як пригадує Михальчишин, Воронич у складі однієї з перших зведених груп поїхав виконувати завдання в зоні АТО. Він був одним із тих, хто брав участь в затриманні диверсійної групи “Ямал”. “Скромний, патріотичний і коректний офіцер”, – описує Михальчишин вбитого полковника.
Коли у 2014-2016 роках Михальчишин уже працював в СБУ, він перетинався із Вороничем як колега. Він каже, що Іван Іванович за освітою був істориком і що йому боліла “драматична поразка українського повстанського партизанського руху”. За словами Михальчишина, Воронич цікавився історією українських визвольних змагань ХХ століття, вивчав уроки партизанської армії. Попри те, що Воронич був родом зі Закарпаття і переїхав до Львова тільки під час навчання, “він був для мене таким галицьким інтелігентом”, каже Михальчишин.
Контррозвідувальні підрозділи, в яких перебував Воронич, у 2015-2022 роках “працювали і по території противника, хоч тоді це було дуже складно, тому що загальний курс був не провокувати ворога”. А після повномасштабного вторгнення Росії в Україну це “стало пріоритетом і єдиною потребою – протидіяти росіянам і перенести війну на їхню територію”.
Востаннє Михальчишин і Воронич бачилися восени 2022 року в Києві.
