У кварталі між вулицями Бандери, Старосольських та Архітекторської лишилася одна незабудована ділянка — планують збудувати житловий будинок

30 січня у Львові відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради, під час якого розглянули проєкт детального плану території в районі вулиць Степана Бандери, Карпінського (тепер Старосольських) та Архітекторської.

Головний архітектор проєкту Юрій Столяров представив детальний план простору трикутної форми поблизу головного корпусу Львівської політехніки. Цей квартал уже сформований приблизно на 95% — його площа становить близько 2 гектарів.

За словами архітектора, в межах кварталу фактично залишилась лише одна незабудована ділянка на вулиці Старосольських, де нині стоїть одноповерхова споруда. Саме її пропонують забудувати — це дасть змогу завершити формування кварталу в рамках існуючої забудови.

Юрій Столяров зазначив, що відповідно до Генерального плану міста ця ділянка віднесена до житлової зони, тож намір зведення житлового будинку відповідає чинній містобудівній документації. Переважна частина кварталу — житлова забудова, єдиним громадським закладом є гімназія біля головного корпусу політехніки.

Поруч із ділянкою розташовані об’єкти культурної спадщини. В межах розробки детального плану для них виготовили й погодили паспорти пам’яток та уточнили межі охоронних територій. За історико-архітектурним опорним планом ділянка належить до зони 2.7, що дозволяє будувати на рівні суміжної існуючої забудови.

Проєкт передбачає зведення житлового будинку заввишки 5–6 поверхів, при цьому шостий поверх може бути мансардним або втопленим у загальній масі. Будинок орієнтовно розрахований на близько 20 квартир і передбачає підземний паркінг. За розгорткою вулиці Старосольських висота нової забудови не перевищуватиме гребенів дахів сусідніх споруд.

Оскільки територія входить до історичного ареалу, у межах розробки ДПТ підготували та подали повідомлення про інформування ЮНЕСКО. Міністерство культури розглянуло відповідну документацію й надало позитивний висновок — процедура інформування вважається завершеною.

У проєкті також зазначено, що схеми організації дорожнього руху не зміняться. Додаткові паркомісця планують облаштувати по периметру кварталу. У будинку передбачено укриття цивільного захисту на базі приміщень подвійного призначення, а також встановлення гучномовця для оповіщення населення.

Загалом будинок розрахований приблизно на 20 квартир, тобто близько 56 мешканців. За розрахунками розробників, така чисельність не створить суттєвого навантаження на місцеву соціальну інфраструктуру: поруч уже функціонують школа-гімназія, інші навчальні заклади та приватні дитячі садки.

Безпекові заходи та пропозиції архітектурної ради

Члени ради звернули увагу на необхідність передбачити евакуацію мешканців з боку фасаду будинку, бо проїзд у внутрішній двір обмежений.

Позитивно оцінили замкнутість кварталів історичної забудови, однак відзначили, що пляма забудови на макеті виглядає занадто великою порівняно із сусідніми будинками, які мають менші корпуси, виступи та флігелі. Рекомендовано зробити невеликий виступ частини будинку у внутрішній двір, а основну глибину корпусу тримати в межах типових для історичної забудови значень.

Відстань від проєкту до виступаючої частини гімназії (спортзал) становить орієнтовно 6–8 метрів. Через це члени комісії наголосили на особливій увазі до протипожежних розривів, зокрема на південній фасадній стороні, де передбачена велика кількість вікон.

Майбутнє вілли останнього ректора Політехніки

Представниця Офісу охорони культурної спадщини Тетяна Балукова нагадала, що під час попередніх обговорень привертали увагу до історичної вілли, де мешкав останній ректор Політехніки. Висловлювалась необхідність збереження будівлі та її включення до переліку об’єктів охорони культурної спадщини. Постало питання про можливий демонтаж споруди.

За словами доповідача, будинок ймовірно буде знесений. Розглядали варіанти інтеграції старої споруди в нову забудову, але їх реалізація виглядає малоймовірною; можливо, використають лише окремі дерев’яні елементи вілли. Як зазначив Юрій Столяров, будівля досить пересічна та існувала ще до основної забудови кварталу.

До дискусії приєднався колишній головний архітектор міста Юліан Чаплінський, який висловив різні варіанти збереження вілли: інвестор може відреставрувати будівлю або викупити її; також пропонували варіант перенесення споруди у внутрішній двір кампусу та створення там музею останнього ректора.

Як відзначали учасники, ще з 2015 року обговорювалася можливість викупу ділянки та паспортизації будинку як пам’ятки, але за 11 років не з’явилось конкретних ініціатив. Нині споруда перебуває в дуже поганому стані, тож збереження її архітектурних елементів вимагатиме значних зусиль.

За даними розробки проєкту, ініціатором виступив львів’янин Юрій Стеців, який має нерухомість на вулиці Карпінського, 11. У березні 2023 року міська рада передала йому ділянку площею 0,1 га у власність під будівництво житла. За даними відкритих реєстрів, Юрію Стеціву належать кілька компаній: ТзОВ «Спіраль Львів», ПП «Замарстинів», ТзОВ «Галагрохолдинг», ТзОВ «Левицький Естейт» та ТзОВ «Карпінський Сад».

На початку 2024 року компанія ТзОВ «Вілла Ріхтера», серед засновників якої є Юрій Стеців, придбала завод-банкрут «Яблуневий Дар», розташований у Городку та частково у двох інших областях.

Сам будинок на №11 вулиці Старосольських — одноповерхова споруда, зведена в другій половині XIX століття для представників роду Лонгшам де Бер’є. Від їхнього маєтку за містом пішла назва місцевості Лоншанівка (нині відома як Кайзервальд). Засновник роду, банкір Франсуа Лонгшам де Бер’є, кілька разів був бурмістром міста.

Останніми власниками були професор-правознавець, ректор університету Роман Лонгшам де Бер’є, який був страчений німецькими окупантами у липні 1941 року разом із групою науковців та їх родин, і його брат Андже. Наразі будинок — це звичайна двоквартирна житлова споруда, яка стоїть пусткою.

Діана Яксманицька

Візуалізацію оприлюднили на амбр