фото: лмр
У понеділок, 24 листопада, громада попрощається із військовослужбовцями Олександром Безуглим, Романом Чумаком, Ігорем Дашковичем та Віктором Карповим, які боролися за Україну проти російських окупантів. Про це повідомляє місцева рада.
Прощання з Романом Чумаком розпочнеться о 9:00 в Храмі Івана Хрестителя у Винниках (вул. Галицька, 61).
Чин похорону Романа Чумака, Олександра Безуглого та Ігоря Дашковича відбудеться об 11:00 в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11). Після цього, приблизно о 11:30, запланована загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Романа Чумака поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв, а Олександра Безуглого – на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів 34‑В.
Також, у с. Рясне-Руське заплановано прощання з Ігорем Дашковичем: о 12:00 – на центральній алеї громади, о 12:30 – в родинному помешканні (вул. Садова, 10), а о 13:30 – в Храмі Святого Великомученика Дмитрія. Поховають Ігоря на місцевому кладовищі.
Прощання з Віктором Карповим розпочнеться о 13:00 в ритуальній залі на вул. Пекарській, 52. Поховають Віктора на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів 34‑В.
Що відомо про захисників
Олександр Безуглий (27.06.1979 – 20.11.2025) – львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів № 55. Згодом здобув освіту газозварювальника.
Проходив строкову військову службу у Національній гвардії України. Працював водієм-далекобійником, організовуючи міжнародні перевезення.
Олександр любив риболовлю, приготування їжі, подорожі в гори та відпочинок на природі. Знався щедрістю, мав веселу вдачу і був добрим другом.
Із початком вторгнення став на захист Батьківщини, боронячи суверенітет України на Донецькому та Запорізькому напрямках у складі 14‑ї бригади оперативного призначення.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни».
У Олександра залишилися дружина, син та донька.
Роман Чумак (03.05.1979 – 09.02.2024) – уродженець Полонного Хмельницької області.
Навчався у Сколівському закладі загальної середньої освіти та у середній школі № 31. Здобув освіту в Національній академії Державної прикордонної служби.
Служив у Державній прикордонній службі України.
Роман любив музику і природу, захоплювався бігом, відзначаючи свою доброзичливість.
Був учасником АТО, а із початком війни – на захисті Батьківщини на Донеччині та в Чернігові у складі 3‑го прикордонного загону.
У Романа залишилися мати, дружина, дві доньки та син.
Ігор Дашкович (23.02.1992 – 13.08.2024) – народився у селі Рясне-Руське.
Навчався у Рясне-Руському ліцеї та здобув професію механіка у Львівському фаховому коледжі. Працював у будівництві.
Ігор був мужнім, добрим і комунікабельним. Любив природу, риболовлю та збирання грибів.
У 2024 році став на захист Батьківщини від агресора, боронячи земельні інтереси на Донеччині у складі 125‑ї бригади Сухопутних військ.
У Ігоря залишилися дружина, дві доньки, батьки, брат, бабуся, дядько та родина.
Віктор Карпов (09.08.1986 – 15.11.2025) – львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 68. Здобув професію офіціанта-бармена.
Працював меблярем на приватних підприємствах.
Віктор любив риболовлю і природу, захоплювався історією. Завжди вмів знайти спільну мову і відзначався добротою.
Із початком війни став на захист України, боронячи її землю на Донеччині та Херсонщині у складі 38‑ї бригади морської піхоти.
Нагороджений відзнаками Президента України.
У Віктора залишилися дружина, сестра, батько та племінник.
Фото: ЛМР
