фото: лмр
В рамках львівського Тижня скульптури відбулася екскурсія, під час якої куратор проєкту Павло Гудімов та скульптори Володимир Семків і Денис Шиманський обговорили ідеї, зміст та нюанси створення скульптур, а також їхнє розташування у міському середовищі. Про це повідомили у пресслужбі.
Скульптор Володимир Семків представив тимчасову інсталяцію «Бульбашка» перед Львівським національним театром опери та балету імені Соломії Крушельницької. За його словами, локацію обрали не випадково — саме тут у різні часи стояли польська кінна статуя короля Яна III Собеського, пам’ятний знак на честь Адольфа Гітлера та пам’ятник Леніну.
«Сьогодні на цій площі немає жодного монумента. Вся монументальна пропаганда — це бульбашка: рано чи пізно тоталітарні режими втрачають силу й зникають. Тому — це «Бульбашка», символ крихкості й тимчасовості. Металева рука, яка тримає рожеву бульбашку, символізує ілюзію. Ми всі живемо в ілюзіях, у своїх бульбашках. Це щось дуже крихке, але водночас ми міцно за це тримаємося», — пояснив Семків.
Інші роботи митця також прикрашають міський простір, зокрема «Зажата» на площі перед театром імені Леся Курбаса та «Ноги» біля пам’ятника героям ЗУНР. Семків зазначив, що його скульптури створюються без назв, щоб кожен глядач міг знайти власне значення у творі.
Скульптор Денис Шиманський, автор серії мініскульптур, розташованих у різних місцях, наголосив, що його роботи спонукають людей придивлятися до знайомих місць та відкривати їх по-новому.
«Я хотів створити своєрідну інтелектуальну гру з містом — щоб людина зупинилася, подумала, відчула. Усі скульптури я робив відповідно до місця їх розташування — щоб між ними й простором виникав діалог», — зазначив він.
До прикладу, на сучасній площі Коліївщини колись знаходився єврейський квартал, а в тому місці, де зараз фонтан, була криниця, куди львів’яни приходили по воду. Саме тому Шиманський створив скульптуру двох людей з глечиками, які спілкуються, як добрі знайомі.
«Для мене це асоціюється з рутиною, однак не в негативному контексті. Я хотів показати, що рутина — це про стабільність, коли ти бережеш енергію. Таке просте спілкування біля криниці — це про обмін досвідом, інформацією. Нам бракує такої простої рутини сьогодні», — пояснив митець.
Куратор проєкту Павло Гудімов акцентував увагу на тому, що головна мета Тижня скульптури — розпочати дискусію про мистецтво в публічному просторі.
«Люди звикли бачити у місті лише пам’ятники. Але мистецтво може бути іншим — живим, сміливим, неоднозначним. Ми хочемо, щоб місто стало майданчиком для цього діалогу», — підкреслив Гудімов.
Він також зазначив, що в місті існує високий запит на сучасну скульптуру. Наразі більшість творів розташовані в центрі, але жителі різних районів звертаються із запитами на створення мистецьких об’єктів у своїх громадах. Тим не менш, скульпторів і меценатів все ще не вистачає, щоб задовольнити всі потреби.
Нагадаємо, що на проспекті Шевченка у центрі міста встановили нову скульптуру «Давид», яка викликала обурення у громади. Це один з творів, що з’явився на вулицях в рамках Тижня скульптури.
Довідка: ідея створити Тиждень скульптури виникла ще у 2022 році під час виставки «Нова скульптура». Відтоді фестиваль зростав: у 2023 році з’явився проєкт «Старе і нове / нове і старе», у 2024 — тема «Слід пам’яті», а 2025 року Тиждень матиме назву «Діалоги», а головний проєкт «Гліптотека» проходитиме у Мукомолі.
