Солеварня випускає 60 тонн солі щомісяця.
Про це повідомляє Суспільне, згідно з інформацією DailyLviv.com.
У Дрогобичі, на Львівщині, у магазинах та на ринку майже немає дрогобицької солі. Ті місця, де її ще можна знайти, продають лише по одній упаковці в руки. На Дрогобицькій солеварні стверджують, що обсяги виробництва залишилися незмінними, але попит на сіль значно зріс.
Суспільне вивчало, яка ситуація з продажем дрогобицької солі наразі.
В одній з мереж магазинів у Дрогобичі постачають сіль, що виробляють у місті, раз на тиждень. У одній упаковці міститься 22 пачки, розповідає менеджерка мережі Христина Андрушків:
“В Ізраїль привезли упаковку йодованої та нейодованої — і зразу ж розібрали. Зранку сіль ще була, але на даний момент вже немає. Зараз більший попит на нейодовану, оскільки сезон закруток. Але беруть обидва види”.
Вона зазначає, що місяць тому кількість солі в магазині задовольняла споживчий попит. Дрогобицьку сіль брали також туристи. Внаслідок зростання попиту адміністрація торгової мережі ввела обмеження на продаж: не більше однієї пачки в руки.
“Люди купували по 10-15 пачок, жодних обмежень не було, а тепер у нас таке правило — по одній пачці на людину. Можна взяти пачку і того, і іншого. На гуртівні спочатку було доступно 2-3 тисячі пачок для замовлення, а тепер їх немає зовсім”, — інформує Христина.
Дрогобичанка Люба ділиться, що у неї закінчується сіль.
“Я запасаюсь сіллю. По дві-три пачки повинна мати в запасі, тим більше, що буде йти закрутка, потрібно мати й дрогобицьку йодовану, й нейодовану. Я чекатиму, коли з’явиться потрібна сіль”, — говорить Люба.
Киянка Ірина зазначає, що приїхала до батьків у Дрогобич і планує купити місцеву сіль. “Я приїхала з Києва до батьків і маю завдання привезти в Київ дрогобицьку сіль. Тому що та, що є в Києві, не підходить для консервації, а дрогобицька — найкраща. Якщо знайду, надішлю поштою до Києва”, — каже Ірина.
Місцевий житель Василь також розшукує дрогобицьку сіль на ринку. Він стверджує, що це найсмачніша та найнасиченіша сіль.
Продавчиня Надія ділиться, що сіль, виготовлена вручну, має коштувати дорожче:
“Ви були на нашому дрогобицькому заводі? Ви бачили, як її виробляють? Я б оцінила її вище… Це ж камінь — прошу пані, лупаний камінь, а наша сіль є виварна, для цього потрібно докласти зусиль, щоб отримати сіль”.
За словами керівника Дрогобицької солеварні Олега Петренка, підприємство наразі реалізує продукцію лише через торгові мережі.
“Раніше люди могли приїхати на завод та купити упаковку солі (22 штуки, — ред.), а зараз ми перестали продавати безпосередньо, працюємо виключно з торговими мережами та гуртівнями. У квітні та середині травня у нас на складі було 30 тонн солі, оскільки взимку попит зменшився. Але ми не зупиняли виробництво. У кінці червня усю сіль розкупили. Зараз, що виготовляємо, все реалізуємо. Вдень ми виробляємо близько 3 тонн, і наступного дня продаємо”, — каже Олег Петренко.
Він також розповідає, що пачка солі з заводу коштує 30 гривень. Вартість залежить від цін на енергоносії. У солеварні в основному використовують дрова. Олег Петренко при цьому підкреслює, що попит на дрогобицьку сіль продовжує зростати, але потужності підприємства залишаються незмінними:
“Ми працюємо так, як раніше. Виробляємо 60 тонн солі щомісяця. Це приблизно 0,04% від загальної потреби в Україні. Це ще не один відсоток громадян України. Тому ми не можемо задовольнити всіх. Пішла реклама про нашу сіль. Продаємо в основному на Заході України, а попит є і на Схід, і на Південь, і на Північ. Просто не вистачає продукту”.
Нагадаємо, що Фонд держмайна призупинив аукціон з продажу Дрогобицької солеварні.
