Умовне фото
На дев’яностому році життя померла видатна українська піаністка, народна артистка України, професорка та колишня ректорка Львівської консерваторії Марія Тарасівна Крушельницька. Про це повідомив археолог Микола Бандрівський.
«Марія Тарасівна, яка все своє життя присвятила музиці і викладанню, була ученицею відомого Генріха Нейгауза та солісткою світового рівня. Вона гастролювала країнами Західної Європи і Америки, виконуючи класичні твори Бетговена, Шумана, Брамса, а також українських композиторів. Серед її учнів — відомий піаніст і музикознавець Йожеф Ермінь», – підкреслив він.
Він також додав, що перше ім’я Марії Тарасівни було Арета, і що вона певний час жила під іншим прізвищем. У 1934 році більшовики розстріляли її батька — письменника, перекладача і засновника пластового куреня «Лісові Чорти» Тараса Крушельницького. Через це сім’я була депортована до російського Курська. Після повернення до Львова під час Другої світової війни дівчинку Арету перейменували на Марію і, щоб уникнути переслідувань, записали під прізвищем Шушкевич.
Про творчість Марії Крушельницької
Марія Крушельницька виступала із сольними концертами в Києві, багатьох містах України, а також у країнах Західної Європи та Америки. Її репертуар включав твори Л. ван Бетховена, Р. Шумана, Й. Брамса, О. Скрябіна, С. Рахманінова, А. Кос-Анатольського, Л. Ревуцького, В. Косенка, С. Людкевича та інших. Вона також була солісткою симфонічних оркестрів Києва, Львова і Донецька, працювала під керівництвом диригентів М. Колесси, Ю. Луціва, С. Турчака та багатьох інших.
Виконавська майстерність Крушельницької відзначалася симфонічністю, масштабністю, драматизмом, емоційністю та експресивністю. У її інтерпретаціях завжди відчувалася піднесеність почуттів, унікальний особистий тон інтонації та динамічна напруга. Вона була артисткою емоційного типу, а її індивідуальність проявлялася у мелодійній, щирій та небайдужій манері виконання. Звукова палітра її гри була багатою й різнобарвною, а стиль — глибоко романтичним і національним.
За часів СРСР Крушельницька записала твори Л. Ревуцького та альбом із творів С. Людкевича на фірмі «Мелодія». У незалежній Україні вона випустила компакт-диск з музичними та поетичними творами А. Кос-Анатольського, записала «11 Етюдів у формі старовинних танців» В. Косенка, а також комплект дисків «Шедеври галицької фортепіанної му…
