24 роки з часу відвідин Папою Іваном Павлом ІІ Львова. Його цитати про спокій, віру, щастя і Україну

У 2001 році Папа Римський відвідав Україну, а 26 червня 2001 був у Львові.

Папа Іван Павло ІІ у Львові / Архівне фото Тараса Яценка


Сьогодні, 25 червня, 24 роки з дня відвідин понтифіком Львова. Він був у Митрополичих садах, зустрічався з молоддю на Сихові, проводив літургію на львівському іподромі. Пропонуємо вам кілька цитат Івана Павла ІІ.


Про любов, віру та надію


  • Будьмо обережні перед удаваною любов’ю, справжня любов – це любов справи і правди.

  • Відкрийте свої серця і не перетворюйте їх на в’язницю зневіри та сумнівів.

  • Надія містить у собі світло, сильніше від темряви, яка панує в наших серцях.

  • Не живуть, не кохають і не помирають «на пробу».

  • Віра і розум, як два крила людського духу, що підносять до істини.

  • Найжахливіша в’язниця – це замкнене наглухо серце.

  • Я благаю вас! Ніколи, ніколи не втрачайте надії, не майте сумнівів, ніколи не втомлюйтеся і ніколи не сумуйте. Не бійтеся.

  • Лише любов навертає серця і дарує спокій людськості, яка виглядає погублена і переможена силами зла.

  • Як можна любити невидимого Бога, не люблячи ближнього, який поруч?


 


Про свободу


  • Свободу не можна мати постійно, її постійно треба здобувати і створювати.


 




Про вибір та життя


Прекрасне попереду, незважаючи ні на що. Однак зручніше взувайся, бо перейти треба ціле життя.


Вибирайте вузьку дорогу, – ту дорогу, яку Господь вказує вам через свої заповіді. Це слова правди й життя. Дорога, яка часто здається широкою й зручною, потім виявляється облудною та хибною.


Не зраджуйте своє покликання, адже тільки тоді можна бути в гармонії з собою, коли ти займаєшся улюбленою справою.


  • Навчіться насолоджуватися сьогоднішнім днем, його ексклюзивною красою, надзвичайними можливостями. Минуле змінити не в наших силах, майбутнє – для нас невідоме. Тільки сьогодні ми маємо можливість стати краплею щирості в бурхливих хвилях океану життя.

  • Запам’ятайте, ніколи не пізно змінити своє життя, впустити Христа у свій дім, навчитися бути терплячими, бути собою і не відрікатися від істини.

  • За війну відповідальні не тільки ті, які її безпосередньо розв’язують, а й ті, хто не чинить усього можливого, що в їхніх силах, аби їй перешкодити.

  • Не бійтеся. Не вдовольняйтесь  посередністю. Заляжте на дно і закиньте на полов свій невід

  • Прощайте своїм ворогам і живіть далі. Ненависть знищує людину, руйнує її душу, відволікає від головного – від краси світу і неповторності свого життя.

  • Будьте добрими до світу, навіть якщо він готовий розіпнути вас, навіть якщо світ відвертається від вашої допомоги і відповідає лицемірною жорстокістю на ваше милосердя.


 



Про ставлення до себе


  • Від себе треба вимагати навіть тоді, коли інші від вас не вимагають.

  • Бути людиною совісті – значить вимагати від себе, підніматися над власним проваллям і постійно повертатися до совісті.

  • Пам’ятайте, ви ніколи не самі, Христос з вами у вашій мандрівці кожного дня вашого життя. Він закликав і вибрав вас до життя у свободі Божих дітей. Звертайтеся до нього в молитві й любові. Просіть Його, щоб наділив вас сміливістю й силою завжди жити у цій свободі. Мандруйте з Тим, котрий є Дорогою, Правдою і Життям.

  • Ніколи не переставайте мріяти, адже наші мрії – «еліксир молодості».

  • Не бійтеся ризикувати заради доброї справи, не лякайтеся відстоювати справедливість, коли це потрібно, цурайтеся лицемірства та зла.

  • Всім чоловікам та жінкам довірено завдання створити їхнє власне життя: у певному сенсі вони мають перетворити його на твір мистецтва, на шедевр.

  • Мусите вимагати від себе навіть тоді, коли інші нічого від вас не вимагають. Людина не може бути лише вихованою кимось – мусить виховувати саму себе.


 




Про Україну


  • Майбутнє України великою мірою залежить від вас і від тієї відповідальності, яку ви зумієте взяти на себе. Бог не забариться, щоб благословити ваші зусилля, якщо спрямуєте своє життя на великодушне служіння родині й суспільству, ставлячи спільне добро вище від особистих інтересів.


 


У 2001 році Папа Римський відвідав Україну, а 26 червня 2001 був у Львові. Тоді Папа Римський виголосив свою промову на зустрічі з молоддю біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Попри дощ і фактично відсутність можливості пересуватися містом у транспорті, поcлухати Івана Павла ІІ прийшли 400 тисяч людей.





Під час свого виступу він відреагував на рясні краплі жартом: Deszcz pada, dzieci rosną. («Дощ падає – діти ростуть»). А потім, після оплесків і скандування «Любимо Тебе!», Папа Римський заспівав польською мовою: «Не падай, дощ, бо тебе тут не треба. Обійди гори, обійди ліси і вернися до неба!». Закінчивши виступ і відповідаючи на численні скандування молоді «Многая літа!», Іван Павло ІІ підійшов до мікрофону зі словами: «Многая літа, многая літа… Тому, власне, дощ і падає, щоб діти росли…»


Пропонуємо переглянути зустріч Івана Павла ІІ з українською молоддю у Львові 26 червня 2001 р.



За матеріалами: day.kyiv.ua, dyvensvit.org, svmlukach.org.ua, credo.pro,


depo.ua, 24tv.ua, dyvensvit.org




 




Джерело