У п’ятницю, 13 лютого, у Львові відбудеться церемонія прощання з військовослужбовцями Андрієм Малиновським та Артемом Сопутняком, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії. Львівська міська рада просить мешканців і гостей міста приєднатися до міської церемонії прощання та тимчасово утриматися від розважальних заходів і святкувань.

Прощання з Андрієм Малиновським розпочнеться о 09:00 у храмі Христового Воскресіння УГКЦ (вул. Городоцька, 319). О 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла відбудеться чин поховання обох воїнів. Орієнтовно о 11:30 запланована загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховання відбудеться на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), повідомляє пресслужба ЛМР.

Короткі біографії захисників

Артем Сопутняк (13.05.1982 — 15.04.2022). Народився в місті Луганськ.

Артем навчався в Маріупольській спеціальній школі №37 Донецької обласної ради, далі — у Маріупольському будівельному коледжі за спеціальністю «Громадянське будівництво». Після цього продовжив освіту в Маріупольському державному університеті.

Він проходив службу в Державній прикордонній службі України. За словами рідних, Артем захоплювався малюванням, мав творчу натуру. Його описували як шляхетну, порядну людину: стриману, добру й щиру.

Артем брав участь у Антитерористичній операції та в Операції Об’єднаних сил. Після повномасштабного вторгнення російських загарбників він воював у битві за Маріуполь у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. У Артема залишилися дружина, мати, двоє синів та донька.

Андрій Малиновський «Тамада» (14.12.1975 — 08.02.2026). Родом із села Угри Львівської області.

Андрій здобував освіту в Угрівському навчально-виховному комплексі І–ІІ ступенів Городоцької міської ради Львівської області. Пізніше опанував професію столяра з виробництва художніх меблів у Державному навчальному закладі «Художнє професійно-технічне училище імені Йосипа Станька».

Він проходив строкову військову службу. Працював столяром на приватних підприємствах, потім у компаніях «Барком» та «Захід-Агро МХП». Рідні згадують Андрія як людину, яка любила риболовлю й читання; він був веселим, товариським, щирим, прямолінійним і глибоко патріотичним.

У 2023 році Андрій повернувся з-за кордону та невдовзі вступив до захисту країни від російського вторгнення. Він відстоював територіальну цілісність і суверенітет України на Дніпропетровському напрямку у складі 93-го окремого батальйону Сил Підтримки Сил Безпілотних Систем Збройних Сил України. У Андрія залишилися дружина, сини, брат, невістка, онучка, двоюрідні брати й сестри, похресники, племінники, хрещені батьки, рідні з боку дружини, а також друзі й побратими.