У Львові помер 53-річний захисник Віктор Харів, який проходив лікування після того, як протягом 113 днів тримав оборону в оточенні під Мирноградом Донецької області.

Серце захисника перестало битися 30 березня 2026 року. Про це повідомили в Міжнародному інституті освіти і культури (МІОК), де працює його дружина Зоряна Харів, а також Ірина й Ярина Ключковські.

До повномасштабного вторгнення Віктор працював у Франції, тоді як його дружина з двома дітьми перебувала в Україні. У 2022 році він добровільно приєднався до лав захисників України. Харів ніс службу у Другій окремій Галицькій бригаді Національної гвардії України.

«Взимку 2026 року Віктор разом із двома побратимами опинився в оточенні під Мирноградом. Вони протягом 113 днів утримували позицію — троє наших, відірвані від світу, що кожного дня були на межі загибелі. Усі отримали поранення, один із них — у важкому стані. Потім близько трьох тижнів вони пробиралися до своїх позицій, несучи пораненого. Віктор, як старший за званням, сказав: покинути свого не можемо. Тому й несли», — розповіла Ярина Ключковська.

Поранений побратим — 27-річний український військовий, якому завдячують життям завдяки діям Віктора; наразі він проходить лікування. Сам Віктор також лікувався — спочатку у медзакладі Дніпра, а згодом у лікарні Львова.

«Після лікування у Дніпрі Віктор повернувся на подальшу реабілітацію до Львова. Однак пережите пекло підірвало його здоров’я — організм не витримав, і душа відійшла у вічність. Після себе він залишив дітей — Северина та Ярину, а також дружину Зоряну», — поділилася Ірина Ключковська.

«Його мудрість і бойовий досвід були надійною опорою для побратимів, а ті, чиє життя він врятував, завжди будуть вважати його своїм Ангелом-Охоронцем. Слів замало, щоб описати смуток і біль, які приніс цей невимовний удар не лише родині, а й усім, хто знав Віктора. Разом із ним пішла частина нашої душі», — додали в МІОК.