фото умовне
Кабінет Міністрів планує з вересня забезпечити безкоштовним харчуванням учнів середніх та старших класів, але у деяких регіонах виникають сумніви щодо ефективності цього рішення. Про це повідомив директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк.
«Наразі прогнозують, що з вересня харчування охопить дітей з п’ятого по одинадцятий клас. Але я не зовсім підтримую таке рішення», – зазначив він.
Закалюк підкреслив, що масове харчування всіх учнів середньої та старшої школи стикається з декількома проблемами. По-перше, не всі учні їдять у шкільній їдальні, проте постачальник приготування їжі надає порції на кожного, що призводить до марнування продуктів.
«Якщо дитина не з’їдає їжу, вона просто викидається. Адже малоймовірно, що дитина підходить і каже: “Ні, я сьогодні не буду їсти”. Зберегти залишки їжі практично неможливо. Держава вважає: дитина повинна отримати порцію – з’їсть вона її чи ні, це не має значення», – пояснив він.
Також директор департаменту навів проблеми великої кількості учнів. Він зазначив, що у великих школах фізично складно нагодувати всіх учнів одночасно:
«Наприклад, у школі навчається 1200 дітей. Як їх всіх нагодувати в їдальні, яка розрахована лише на 150 учнів одночасно? Це вже велика кількість. Скільки потрібно перерв? Уроки потрібно скорочувати, відводити час на харчування, воно стає безперервним процесом».
За словами Андрія Закалюка, ситуація за кордоном суттєво відрізняється. У Канаді великі школи взагалі не мають централізованого харчування: діти можуть купувати їжу в буфеті, а обідній зал обладнаний мікрохвильовками. Учні приносять ланчбокси та харчуються самостійно. У Фінляндії та Швеції існує шкільне харчування, але доступні продукти, які заборонені в Україні, зокрема молочні вироби.
«Мені досі не зрозуміло, чому в наших школах на рівні Кабміну заборонені, наприклад, молочні продукти. Чому дитина не може купити йогурт або кефір, якщо вони правильно зберігаються? В інших країнах це норма, в Україні ж багато обмежень без зрозуміліх причин», – додав він.
На сьогоднішній день в Україні всі школи мають гаряче харчування – перші та другі страви, а також продуктами буфету: булочками, печивом і напоями (чай, какао, сік) – все лише з дозволених продуктів. З початку навчального року також впровадили продаж фруктів, овочів та смузі у їдальнях – учні можуть купити яблука, банани чи нарізану моркву.
Закалюк зазначив, що шкільне харчування є складною темою також через обмежене фінансування: на одну порцію виділяють лише 50 грн, з яких слід покрити витрати на комунальні послуги, зарплату працівників та закупівлю продуктів.
«Складно приготувати якісну їжу на цю суму. Наразі ми фактично збільшуємо витрати на харчування на 60–70%. Можливо, краще було б подумати про створення сучасних кабінетів хімії, фізики чи біології, а також мистецьких лабораторій», – підсумував він.
Зараз зарплата учителів з досвідом становить 14 тисяч гривень. Середня зарплата вихователя в дитячому садочку – 8-10 тис. грн. Про це, а також про реформу середньої освіти читайте в інтерв’ю з Андрієм Закалюком.
