Коли прийшла радянська влада, то зробила у храмі, де виявили розписи, інфекційну лікарню. Відтак усі стіни храму побілили.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У храмі св. Іоана Золотоустого (ПЦУ), що на вул. Лисенка, 43, розпочали роботи із розкриття історичних фресок — розписів відомого маляра Юліана Крупського. Наявність під побілкою унікальних розписів побачили, коли після розпаду радянського союзу храм повернули церкві. Однак тоді, не маючи змоги їх відновити, розписи законсервували. І лише у 2021 році розпочали дослідження наявності фресок на усіх стінах храму, а вже цього року розпочали роботи із їх розкриття.
Як розповідає о. Кипріян, настоятель церкви св. Іоана Золотоустого, на початках тут був римо-католицький Костел Найсвятішого Серця Ісусового і монастир францисканок. Коли прийшла радянська влада, то зробила у ньому інфекційну лікарню. Відтак усі стіни храму побілили.
«Коли храм віддали церкві – на початку 90-х років, то побілка на стінах вже була знищена і обсипалася, і було помітно, що під побілкою є розписи. Однак тоді не було змоги їх відновити. Тому прийняли рішення ці фрески законсервувати і повернутися до їх дослідження вже за сприятливих часів. Відтак, у 2021 році ми почали дослідження. Тоді ми зробили зондування стін у різних місцях і побачили, що на всіх стінах є орнаменти.
Далі, у 2022 році, ми домовилися про допомогу у відновленні розписів із польським фондом, але через війну роботи не вдалося розпочати. Натомість зараз ми знайшли частину коштів для робіт і починаємо працю над відкриттям розписів», – розповідає архимандрит Кипріян.
Розписи, які виявили на стінах храму св. Іоана Золотоустого, авторства відомого живописця Юліана Крупського, виконані у храмі орієнтовно у 30-х роках минулого століття. Як пояснює Андрій Почеква, художник-реставратор, на стінах храму є дуже гарні зображення ангелів – херувимів, серафимів, і орнаментальні композиції.
«Реставрацію таких об’єктів необхідно проводити комплексно – від початку склепіння (зверху) і до низу. Адже при реставрації є багато пилюки, тому не можемо це робити лише на стінах, а потрібно також повністю розкрити склепіння. Тому, на цьому етапі відбуватиметься розкриття невеликої частини розписів з бокової стіни – місця, де проводили перші зондажі.
Хочу зазначити, що внаслідок колишнього затікання даху у храмі на стінах є багато пошкоджених ділянок висолами і водою. Також дуже аварійним є стан тиньку і фарбового шару. Відтак це буде найбільшою складність реставрації.
Натомість вапняна побілка, яка є на стінах, зроблена у міру фахово, тому ці нашарування реставратори зможуть відносно легко зняти без пошкодження авторського малярства», – пояснює Андрій Почеква.
Загалом, роботи з відновлення розписів у храмі відбуватимуться поетапно. Цього року вони триватимуть ще приблизно 2-3 місяці, а далі їх продовжать вже наступного року.
Допомагає в організації робіт Львівська міська рада. Настоятель храму звернувся до мерії про допомогу у встановленні риштування.
«Насправді у різні роки Львівська мерія дофінансовувала роботи з відновлення храму св. Іоана Золотоустого після його повернення церкві. Так, мерія фінансово допомагала відреставрувати аварійний дах, відремонтувати фасад і підпірну стінку. Загалом для порятунку пам’ятки з бюджету міста було виділено 7,5 млн грн.
Зараз також настоятель храму звернувся про допомогу, оскільки на реставрацію стінопису кошти знайшли, а бракувало коштів на встановлення риштування. Тому ми домовилися з меценатами, які погодилися безплатно поставити риштування, щоб реставратори могли стати до робіт.
Зазначу, що сама будівля храму є пам’яткою місцевого значення і є дуже цінною для нашого міста. Проте храм є настільки гарним і цікавим, що заслуговує на звання пам’ятки національного значення», – додала Тетяна Балукова, керівниця Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради.
Довідка
Храм св. Іоана Золотоустого – колишній монастир сестер францисканок з костелом Найсвятішого Серця Ісуса звели у 1877–1889 роках за проєктом визначного львівського архітектора Юліана Захаревича. Будівництво здійснювалося під керівництвом архітектора Яна Каетана Яновського. Кам’яне оздоблення виконав знаний скульптор Леонард Марконі, малярні роботи проводились під наглядом художника Августа Богохвальського. Особливу мистецьку цінність становлять вітражі, виготовлені на відомій мюнхенській фабриці фірми «Mayer’sche Hofkunstanstalt».
Після 1946 року, у зв’язку з виїздом сестер францисканок до Польщі, у приміщенні монастиря було розміщено обласний госпіталь, а згодом – інфекційну лікарню.
У 1991 році будівлю храму та монастиря передали Українській православній церкві Київського патріархату.
