Фото: ЛОР
19 серпня у Львівській обласній раді відбулися громадські слухання, присвячені ініціативі об’єднати дві важливі культурні установи – Державний меморіальний музей Михайла Грушевського та Літературно-меморіальний музей Івана Франка у єдиний комунальний заклад «Національний комплекс меморіальних музеїв Івана Франка та Михайла Грушевського».
Ідея створення нового музейного об’єднання, схвалена депутатською комісією з питань комунального майна Львівської обласної ради ще в червні, передбачає приєднання музею Грушевського до так званого «Дому Франка». Відзначимо, що музей Михайла Грушевського раніше був підрозділом музею Франка, але 27 років тому став окремою юридичною особою.
Причини об’єднання – спільна територія, схожі місії та потреба у раціональнішому використанні ресурсів: у 2024 році музей Франка відвідали понад 11 тисяч людей, тоді як музей Грушевського – лише 2,9 тисяч.
Очікується, що після реорганізації зростуть зарплати, відвідуваність, наукова та проектна діяльність, а також партнерства. При цьому наголошується: ліквідації Музею Грушевського не буде – експонати залишаться на місці, а працівників працевлаштують.
Однак під час обговорень у ЛОР ця ініціатива викликала хвилю критики та занепокоєння серед музейників і громадськості. Серед зауважень – можливе знецінення постаті Михайла Грушевського та ризики втрати наукової автономії музею.
«Звучали аргументи, що об’єднання допоможе збільшити екскурсійний потік. Але якщо музей має низьку відвідуваність – це питання до підтримки, промоції, інвестицій, а не до об’єднання. Добрий керівник може підвищити впізнаваність і відвідуваність. У Європі музеї державного значення часто є безкоштовними, бо представляють культурну спадщину, що є гордістю країни. Тобто квитки не є критерієм існування музею», – зазначила народна депутатка Софія Федина.
Депутатка також підкреслила, що частина працівників музею Грушевського не висловлювалася відкрито на слуханнях, остерігаючись тиску, а на багато питань щодо доцільності об’єднання не було конкретних відповідей. Вона закликала провести відкритий конкурс на посаду директора музею, адже установа вже довгий час має лише виконувача обов’язків.
«Я категорично проти такого об’єднання. Вважаю, що прихильники цієї ідеї намагаються позбутися музею Грушевського під приводом «об’єднання», – підкреслила вона.
«Велич Грушевського та національна ідентичність постраждають від цього обʼєднання. Якщо ти ефективний управлінець, але франкознавець, то несправедливо зневажати Грушевського й возвеличувати Франка. Де всі ці люди, коли музеї потребують реальної підтримки?», – додала вона.
«Вважаємо, що створення такого комплексу не відповідає національним інтересам України, адже воно є спробою ліквідувати Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові і додати до Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка невластиві функції. Іван Франко та Михайло Грушевський – самодостатні постаті, які потребують окремого вивчення і популяризації», – заявили у Міжнародному Фонді Івана Франка.
Львівська активістка Олеся Дацко також прокоментувала ідею створення Національного музейного комплексу Франка та Грушевського, висловивши часткову критику щодо об’єднання.
«Ви уявляєте собі єдиний музей Конрада і Черчилля? Або музеї Англійської королеви та Хемінґвея? Ірвіна та Вашингтона? Я – ні. В сучасній культурі кожна ідея має право на існування, але їх потрібно оцінювати з урахуванням державних інтересів, зокрема політичної безпеки та національної ідентичності. Ми ведемо війну за виживання України – не лише останні десятиліття, а століттями», – зазначила вона.
Вона також підтримала пропозицію про інше бачення розвитку:
«Я згодна з думкою, висловленою на зустрічі: замість об’єднання з “Домом Франка”, доцільніше створити єдину мережу музеїв Грушевського по всій Україні зі статусом “національний”. Це дало б можливість системно просувати Грушевського як символ української державності, а самі музеї стали б центрами формування національної ідеї», – підкреслила вона.
На її думку, така концепція відповідає сучасному історичному контексту, коли питання пам’яті, суб’єктності та національної ідентичності повинні бути у фокусі культурної політики.
Водночас директор музею Івана Франка Богдан Тихолоз раніше зазначав: «Музей Михайла Грушевського має великий потенціал, і його необхідно реалізувати. Для цього ми оптимізуємо систему управління і будемо сприяти залученню позабюджетного фінансування. Нам це вдасться, адже команда «Дому Франка» має досвід у залученні грантів. Новостворений національний музейний комплекс має шанс стати зразковим музеєм».
«Одна група учасників цієї ініціативи побачила її як загрозу знищення Меморіального музею Михайла Грушевського. Інша частина вбачає можливості для управлінських змін і розвитку обох музеїв. Але на слуханнях одні не почули інших. Це сталося через кардинально різне бачення ситуації: у одних є бачення потреби нових моделей менеджменту та маркетингу для обох музеїв, а у інших – побоювання, що ця ініціатива призведе до ліквідації музею та знищення історичної спадщини», – повідомив заступник директора з розвитку Дому Франка Любомир Більо.
Остаточне рішення стосовно об’єднання ухвалюватимуть депутати Львівської обласної ради на найближчій сесії. Перед цим проект має пройти розгляд комісії з питань культури.
До слова, у 2026 році в Україні відзначатимуть важливі ювілейні дати – 170-річчя від дня народження Івана Франка та 160-річчя Михайла Грушевського.
