фото умовне
На півдні України, зокрема на Херсонщині, Одещині, Запоріжжі та Дніпропетровщині, фіксують масову появу сарани. Однак для Львівщини це явище не становить загрози – комахи здатні пролетіти лише кількадесят метрів і пересуваються переважно за вітром. Про це «Твоєму місту» повідомив директор Львівського обласного еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович.
«Сарана не здатна самостійно долати великі відстані – вона летить своїми крилами лише до сотні метрів, потім змушена зупинятись і відпочивати. Переміщується вона хаотично і, здебільшого, за напрямком вітру – мов планер. Тому її поширення залежить не від здатності літати, а від швидкості й напрямку вітру», – пояснив він.
За словами експерта, поодинокі особини можуть випадково з’являтися на території області, проте це не є винятковим явищем і не свідчить про загрозу масового розмноження. Найчастіше комахи потрапляють на Львівщину разом із вантажним транспортом – наприклад, фурами з півдня України. Сарана може опинитись під тентом, а вже на місці — вилетіти та продовжити рух. Але через яскраве забарвлення вона добре помітна в природному середовищі, тому швидко стає здобиччю птахів.
«Сарана – велика, яскрава комаха, яку птахи одразу помічають. У нас вона не має шансів розмножитися. А якщо з’являється – її швидко з’їдають», – пояснив фахівець.
Окрім того, Антахович зазначив, що Львівщина розташована далеко від природних ареалів розмноження сарани, а поява комах у регіоні можлива лише епізодично — переважно в окремі особливо спекотні роки.
Масове розмноження сарани нині спостерігається на півдні країни. Причина – поєднання кількох факторів. Зокрема, шкідник відкладає яйця переважно в легких торф’янистих ґрунтах – таких, як на осушених ділянках Каховського водосховища. Через війну багато земель у південних регіонах залишились без обробітку, а теплі зими створили сприятливі умови для розвитку популяції.
У зонах активного поширення сарана загрожує насамперед злаковим культурам. Водночас при дефіциті їжі може знищувати всю рослинність.
Ігор Антахович пояснив, що боротися із цими комахами можна трьома способами: механічним – через обробіток ґрунту, хімічним – обприскуванням інсектицидами, які, втім, шкодять не лише сарані, а й корисним комахам, зокрема бджолам і джмелям, а також екологічним – завдяки птахам, які активно живляться сараною.
Проте, з огляду на життєвий цикл комахи – вона живе кілька місяців і зимує у вигляді яєць у ґрунті – найбільш ефективним профілактичним заходом є регулярна осіння обробка сільськогосподарських угідь.
До слова, цей вид сарани називається перелітна або азійська сарана, її можна було зустріти в Україні раніше, особливо на півдні, кажуть експерти.
Держспоживслужба каже, що зараз сарана є у Херсонській області, а також у Одеській – туди вона перелетіла із південних районів Молдови, де цього року теж багато сарани.
Випадки, коли сарана скупчувалася в зграї, в Україні періодично трапляються, каже науковий співробітник Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Тарас Пушкар, пише ВВС. Він пригадує випадок у 2011 році, коли сарана масово розвелася у деяких нині окупованих частинах Херсонщини і в Криму.
Це був інший вид сарани – італійський прус. Вона розмножується на перелогах, тобто покинутих сільськогосподарських землях: таких ділянок у 90-х було багато, і через кілька років це дало накопичувальний ефект.
Анастасія Лаврук
