Щороку зростає кількість декларантів, які вказують свої кошти в криптовалюті.
Про це повідомило НАЗК, за інформацією DailyLviv.com.
Агентство підсумовує, що посадовці все частіше декларують свої криптоактиви. В минулому році в 2,2 тисячах поданих декларацій були вказані криптоактиви на загальну суму 786 мільйонів гривень. Це підтверджують дані з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, які займають державні або місцеві посади.
Кількість декларантів, які зазначають криптовалюту, постійно зростає:
– за 2022 рік у 1,32 тисячах декларацій – на 371 мільйон гривень;
– за 2023 рік у 1,71 тисячах декларацій – на 526 мільйонів гривень;
– за 2024 рік у 2,2 тисячах декларацій – на 786 мільйонів гривень.
Криптовалюта вважається одним із сучасних методів зберігання та інвестування коштів. Однак, деякі декларанти намагаються використовувати її для приховування незаконно набутого майна.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час перевірок декларацій проводить верифікацію задекларованих криптоактивів на основі даних з блокчейн-мережі, щоб визначити реальну приналежність активів декларантам або їхнім родичам. Агентство має необхідні технічні та аналітичні засоби та співпрацює з Департаментом кіберполіції Національної поліції України.
Найпоширеніше порушення при декларуванні криптовалюти полягає у неможливості підтвердити її існування. Часто посадовці зазначають значні криптоактиви, не надаючи жодних документів для підтвердження, таких як верифіковані адреси криптогаманців, біржові виписки або навіть скриншоти. Це, як правило, стосується активів, які декларанти стверджують, що були придбані багато років тому за невелику суму. Декларування вигаданих активів є навмисним правопорушенням, яке вкрай важко виправдати необережністю або необізнаністю з правилами.
Серед поширених виправдань декларантів, які заявили про непідтверджену криптовалюту, — втрата доступу до гаманця через забутий пароль, крадіжка апаратного носія або втрата фізичного ключа. Проте ніхто не надає жодних документальних підтверджень, хоча сучасні криптогаманці мають механізми відновлення. Іншим популярним поясненням є купівля активів за готівку у невстановлених осіб або через нелегальні сервіси без будь-яких підтверджувальних документів.
Крім декларування непідтверджених активів, існує також поширене порушення, пов’язане з поданням неправдивих даних щодо реальних криптовалютних активів: їхньої вартості, кількості та дати набуття. Часто декларанти ґрунтуються на ринковому курсі на кінець звітного періоду, що є некоректним. Згідно із законом, у декларації повинна бути вказана вартість активу, виходячи з фактичних витрат на його придбання. Також можливо занижувати вартість на момент придбання, щоб уникнути додаткових питань щодо походження коштів.
Крім того, НАЗК виявило інші випадки, зокрема:
Ексначальник управління ДМС в Одеській області у декларації за 2023 рік вказав неправдиву інформацію про 37 Bitcoin (BTC) дружини вартістю понад 57,7 мільйонів гривень, яку не зміг підтвердити. Дружина стверджує, що криптовалюту подарували їй до знайомства з декларантом, проте ці пояснення спростовані під час повної перевірки декларації. Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило йому про підозру за статтею 366-2 Кримінального кодексу України.
Ексначальник Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) у щорічній декларації за 2021 рік звітував про дохід від продажу криптовалюти на понад 2,5 мільйона гривень. За його словами, ці кошти він отримав у результаті відчуження цифрового активу у відділенні обміну валют.
Однак під час повної перевірки з’ясувалося, що фактично ці кошти не були отримані. Ба більше, декларант не надав жодних документів, які б підтверджували сам факт відчуження криптовалюти.
У зв’язку з цим слідчі ДБР перевіряють, чи було свідомим подання неправдивих даних у декларації та чи могло це бути спробою приховати інші фінансові операції.
Заступник директора ДП “Зал офіційних делегацій” у деклараціях за 2022 і 2023 роки повідомив про наявність у нього 10 Bitcoin (BTC) вартістю понад 5,8 мільйонів гривень. Посадовець не надав підтверджувальних документів щодо відображеного активу, водночас зазначив, що помилився в заповненні декларацій. Це пояснення було спростовано під час повної перевірки. Національна поліція України проводить досудове розслідування за статтею 366-2 Кримінального кодексу України.
