Відлучений від Церкви Василь Ковпак
Недавня суперечка в Прилбичах Новояворівської громади на Львівщині знову підкреслила давній релігійний конфлікт між парафіянами офіційної громади УГКЦ і прихильниками лефевристського руху, очолюваного відлученим священником Василем Ковпаком. Вони вже 20 років ділять одну церкву. 24 листопада на сайті Львівської Архиєпархії УГКЦ з’явилися імена шести священників з Львівщини, які було відлучено від церкви.
Мова йде про таких екскомунікованих та заборонених священнослужителів:
Василь Ковпак – народився 1967 року, висвятився на священника у 1989-му. Він представляє лефевристський рух та є засновником Священичого братства святого священномученика Йосафата, відомого як «ковпаківці». Ковпака було відлучено від Католицької церкви за самовільне створення семінарії та висвячення священників, наслідуючи приклад Марселя Лефевра. У 2004 році УГКЦ оголосила йому екскомуніку, а у 2007 році Римська апостольська столиця підтвердила це рішення. Проте його спільнота продовжує функціонувати, і наразі Ковпак проводить служби у Львові. Експерти зазначають, що деякі риси цього руху мають ознаки секти: поділ на «правильних» і «помилкових», а також орієнтація на засновника як на гуру. Ковпак не має права приймати та уділяти святі тайни, служити літургії та брати участь у церковних справах. Сам він не визнає свого відлучення від церкви.
Богдан Радюк – народився 1956 року, висвятився у 1990-му. Спочатку служив як греко-католицький священник, але з розвитком руху прихильників Василя Ковпака, поступово відсторонювався від УГКЦ та приєднався до «ковпаківців» разом із частиною парафіян. Він також не визнає свого відлучення від церкви і, як і Василь Ковпак, не має права приймати та уділяти святі тайни, служити літургії та брати участь у церковних справах.
Михайло Палій – народився 1973 року, висвятився у 2000-му. Колишній клирик Львівської архиєпархії УГКЦ від 30 червня 2014 року отримав рескрипт Апостольської Столиці нр. 20140297/S про диспензу від целібату і втратив клирицький стан, проте продовжував представляти себе як священик та виконувати функції адвоката для ієрм. Антонія-Григорія Планчака, не маючи на це жодних повноважень. У 2018 році Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) наклав на Михайла Палія кару малої екскомуніки, за якою йому забороняється приймати Пресвяту Євхаристію. Він звернувся до Патріарха, але прохання не було задоволено, і декрет про накладення на нього кари залишився в силі.
Роман Ваньо – народився у 1951 році, висвятився у 1984-му. У 2023 році йому заборонили священнослужіння та виконання будь-яких завдань священника. Як повідомлялося на сайті УГКЦ, йому заборонено виконувати священнослужіння через протиправну діяльність, зокрема свідоме нехтування законами Церкви, перебування у схизмі та небажання повернутися до євхаристійного єднання з Католицькою Церквою. Духовенству також заборонено здійснювати співслужіння зі згаданим священником та просити його виконувати будь-які завдання задля духовної цілі.
Іван Кащук – народився у 1954 році, а висвятився у 1978-му. Проживає смт Краковець Яворівського району. У 2022 році УГКЦ продовжила йому заборону священнослужіння та виконання будь-яких завдань священника через протиправну діяльність, свідоме нехтування законами Церкви, перебування у схизмі та небажання повернутися до євхаристійного єднання. Духовенству також заборонено співслужити зі згаданим священником у будь-яких богослужіннях чи просити його виконувати будь-які завдання для духовних цілей.
Михайло Коваль – народився 1963 року, висвятився у 1992-му, колишній чернець Згомадження найсвятішого Ізбавителя, житель Ситихова Львівської ТГ, отримав заборону на священнослужіння у 2023 році. У 2020 році в парку «Високий замок» виявили самовільне будівництво церкви, яку зводив саме Михайло Коваль, назвавши свою конфесію Єдиною Соборною та Апостольською церквою. Допомагав йому «піддиякон» Михайло.
Нагадаємо, що розбиралося в деталях ситуації у Прилбичах та чому експерти зазначають, що «ковпаківці» мають ознаки секти.
