Фото: Vatican News
В суботу, 7 червня, Папа Лев XIV прийняв на аудієнції учасників Міжнародної екуменічної конференції. У своєму слові Папа підкреслив актуальність Нікейського собору в контексті спільного діалогу між Католицькою та Православними Церквами. Про це повідомляє Vatican News.
«Як зазначила Міжнародна богословська комісія у своєму нещодавньому Документі з нагоди 1700-річчя Нікеї, 2025 рік є безцінною можливістю підкреслити, що те, що нас об’єднує, набагато сильніше, кількісно і якісно, ніж те, що нас розділяє: разом ми віримо в триєдиного Бога, в Христа, істинну людину й істинного Бога, в спасіння в Ісусі Христі, згідно з Писанням, яке читається в Церкві та під натхненням Святого Духа. Разом ми віримо в Церкву, хрещення, воскресіння мертвих і життя вічне».
Лев XIV звернув увагу на потребу встановлення спільної дати Пасхи. Він висловив жаль, що календарні відмінності не дозволяють християнам спільно святкувати найважливіше свято у літургійному році, що призводить до «душпастирських проблем у громадах, розділяє сім’ї та послаблює вірогідність нашого свідчення Євангелія».
«Цього року, коли всі християни святкують Великдень в один день, я хотів би підтвердити готовність Католицької Церкви до пошуку екуменічного рішення, яке б сприяло спільному святкуванню Господнього воскресіння, і, відповідно, надало б більшої місіонерської сили нашій проповіді Ісусового ймення та спасіння, що походить з віри в спасенну істину Євангелія», – наголосив Папа.
Як визначають дату Великодня
Релігієзнавець та директор ГО «Центр релігійної безпеки» Дмитро Горєвой раніше пояснював у коментарі «Суспільному», що ще в перші століття християни на Сході та християни на Заході святкували Великдень в різні дати. Перший церковний розкол відбувся у 196 році щодо дня святкування. Тоді чотирнадцятий Папа Римський Віктор I хотів відлучити громаду від церкви, бо вважав, що вони неправильно святкують. На Першому Вселенському Соборі у 325 році було встановлено, що Християнський Великдень має святкуватися у першу неділю після повного місяця, який настає після весняного рівнодення.
Тож, дату рахують так: спочатку береться весняне рівнодення, 21 березня, після чекають на перший повний місяць, а потім найближча неділя – це і є дата Великодня. Релігієзнавець зауважує, що оскільки християни східні та західні живуть за різними календарями, західні – за Григоріанським, а східні – за Юліанським або Новоюліанським, то і дати вони відраховують по-різному.
Чи можуть католики, греко-католики та православні відзначати Великдень разом
Окремі парафії УГКЦ, зокрема за кордоном перейшли на Григоріанський календар, тобто вони відзначають Великдень спільно з католиками. Натомість в Україні Великдень цього року святкують на п’ять тижнів пізніше.
Раніше у коментарі Tvoemisto.tv доктор філософії та дослідник історії Церкви Анатолій Бабинський пояснював, що дата святкування Великодня не залежитиме від переходу на новий календар. За його словами, йшлося про консенсус щодо однієї сталої дати Великодня – не про конкретне число, а про якусь неділю весни. «Можливо, остання неділя квітня могла б стати назавжди для всіх Пасхою. Церковний календар є умовністю, ми не святкуємо точно в ті дні, бо до кінця не знаємо про певні дати, які відзначаємо. Це радше символічні речі. Я песиміст у цьому випадку, бо є намагання знайти консенсус між дуже різними християнськими традиціями. Маю на увазі не лише католиків і православних», – зазначив він.
Читайте також. Як змінились дати церковних свят за новим календарем
За словами Анатолія Бабинського, Православна церква, тобто всі помісні церкви разом узяті, є настільки поділеними, що не здатні провадити діалог, щоби визначити спільну дату святкування Пасхи. А якщо всередині цих церков не буде консенсусу, то навряд чи вони погодяться на якусь одну дату.
