36-літній генерал-майор МГБ Агєєнков Філіп Андрєєвіч “загинув при виконанні службових обов’язків 2 листопада 1946 року”.
Про це повідомив львівський історик, голова Археологічної комісії у Науковому товаристві імені Шевченка у Європі Микола Бандрівський, пише DailyLviv.com.
Він розмістив світлину з надмогильною плитою енкаведиста на Личаківському кладовищі у Львові, який є Державним заповідником і його фінансують з бюджету області.
“З епітафії, яка викарбувана на тій плиті, довідуємося, що лежать під нею рештки тіла, такого собі, 36-літнього генерал-майора МГБ Агєєнкова Філіпа Андрєєвіча, який, як дізнаємося з інших доступних джерел, “загинув при виконанні службових обов’язків 2 листопада 1946 року”.
Погодьтеся, цікава дата смерті та ще у західній Україні, яка тоді вся палала під ногами нових окупантів. Це ж які такі службові обов’язки треба було виконувати, щоби прийняти смерть наприкінці осені 1946 року? Однак, багато що нам пояснять біографічні дані цього чоловіка”, – каже історик.
Микола Бандрівський нагадав “трудову біографію” генерал-майора Агєєнкова Ф.А.
З грудня 1939 року він працював в органах НКВД-СМЕРШ, де виконував обов’язки заступника начальника особливого відділу НКВД Приволзького військового округу (до кінця 1941 року).
З листопада 1941 року до червня 1942 року був начальником особливого відділу НКВД 20-ї армії (другого формування).
З 1942 до 1943 рр. – начальник особливого відділу НКВД 5-ї армії західного фронту.
З 1943 до березня 1944 року – начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 33-ї армії західного фронту.
З травня 1944 до вересня 1945 року – начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 52-ї армії а, після цього, 1-го і 2-го українських фронтів.
“А ось тепер – родзинка: з 14 вересня 1945 року до 8 липня 1946 року генерал-майор Агєєнков Ф.А. був начальником відділу контррозвідки МГБ 52-ї армії Прикарпатського військового округу, після чого (до своєї загибелі) керував контррозвідкою 13-ї армії Прикарпатського військового округу.
Для тих, кому вищенаведена інформація видалася нецікавою, поясню простіше: Агєєнков Ф.А. – це єдина, на той час (на все Прикарпаття) особа, відомство якої розробляло плани з ліквідації підрозділів УПА, фізичного знищення бандерівців і всіх, хто їм співчував або ж симпатизував. І ями з негашеним вапном на подвір’ї Стрийської тюрми, куди живими скидали сотні українців, це теж їх рук справа. І соляні шахти в Саліні біля Добромиля, куди тисячами скидали напівживих і мертвих галичан – теж вчинено за їхнім наказом. І жахливі, нелюдські масакри львівських арештантів у тюрмах на Лонцького і Замарстинові у Львові – теж було зроблено за їхнім, мгбістським, сценарієм”, – пояснив історик.
