У п’ятницю, 13 лютого, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Малиновським та Артемом Сопутняком, які загинули, захищаючи Україну. Інформацію оприлюднили в пресслужбі Львівської міської ради.

Прощання з Андрієм Малиновським розпочнеться о 09:00 у храмі Христового Воскресіння УГКЦ за адресою: вул. Городоцька, 319.

Чин поховання обох воїнів пройде об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Після цього, орієнтовно о 11:30, на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.

Що відомо про захисників

Артем Сопутняк (13.05.1982 – 15.04.2022). Народився в місті Луганськ.

Навчався в Маріупольській спеціальній школі № 37 Донецької обласної ради, потім здобував освіту в Маріупольському будівельному коледжі за спеціальністю «Громадянське будівництво». Також продовжував навчання в Маріупольському державному університеті.

Служив у лавах Державної прикордонної служби України.

Рідні згадували його як людину з творчим нахилом — Артем захоплювався малюванням. Він був шляхетним, порядним, стриманим, добрим і щирим.

Брав участь у Антитерористичній операції (АТО) та в Операції Об’єднаних сил.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ брав участь у битві за Маріуполь у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.

У Артема Сопутняка залишилися дружина, мати, двоє синів та донька.

Андрій Малиновський «Тамада» (14.12.1975 – 08.02.2026). Народився в селі Угри Львівської області.

Отримав початкову освіту в Угрівському навчально‑виховному комплексі І–ІІ ступенів Городоцької міської ради Львівської області. Після цього здобув професію столяра з виготовлення художніх меблів у Державному навчальному закладі «Художнє професійно‑технічне училище імені Йосипа Станька».

Проходив строкову службу в армії.

Працював столяром на приватних підприємствах, а згодом — у ТОВ «Барком» та ТОВ «Захід-Агро МХП».

Рідні описували Андрія як любителя риболовлі та читання, веселу й компанійну людину з щирим, прямолінійним характером і глибоким патріотизмом.

У 2023 році повернувся з‑за кордону та незабаром пішов захищати Батьківщину від широкомасштабного вторгнення. Служив на Дніпропетровському напрямку у складі 93-го окремого батальйону Сил Підтримки Сил Безпілотних Систем Збройних Сил України.

У Андрія Малиновського залишилися дружина, сини, брат, невістка, онучка, двоюрідні брати й сестри, похресники, племінники, хрещені батьки, дядько й тітки, батьки дружини, свати, а також друзі та побратими.